Анкета носія педагогічного досвіду
Прізвище,
ім"я, по батькові : Сидорчук Наталія Миколаївна
Дата народження : 29.07.1965 р.
Стаж роботи : 27 років
Які навчальні заклади
закінчили, у якому році :Івано-Франківський педінститут ім. В.Стефаника - 1985 рік; Інститут
Слов’янознавства Київського університету славістики -2003 рік
Кваліфікаційна категорія,
звання : вища категорія, старший вчитель, вчитель –
методист з історії
Нагороди, відзнаки : нагрудний знак «Відмінник
освіти», грамоти МОіНУ, облдержадміністрації та райдержадміністрації, обласного та районного відділів освіти.
Місце роботи (повна назва
закладу, адреса), телефон: Голубнівська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів вул. Шкільна, 1 Березнівського
р-ну Рівненської обл. 34632 тел. 3-36-32
Термін роботи у цьому навчальному закладі: 32 роки
Домашня адреса (індекс, телефон
(код): вул. Івана Франка 34, с.Голубне Березнівського району
Рівненської області 34632, роб.тел.: 3-36-32, дом.тел.: 3-36-39
Інформація, яку б ви хотіли
повідомити про себе додатково:
одружена, маю два синочки; улюблений відпочинок -
на відпочинок зараз часу не вистачає;
Життєве кредо - щасливий той, хто вмів життя
прожити і добрий слід лишити на Землі
Анотація досвіду
педагогічної діяльності
Сидорчук Наталії Миколаївни
Наталія Миколаївна працює на педагогічній ниві 32 роки.
Головною метою
викладання історії та правознавства вважає виховання
громадянина України, соціально зрілої , працелюбної, творчої
особистості. Цю мету вчитель ставить головним завданням на кожному уроці.
Вчитель домагається досягнення формування конкретних історичних знань, здійснює
розвиток особистісного історичного мислення учнів, осмислення ролі людини (свою
особисту) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомлення
учнями права на вибір власної поведінки з
урахуванням і дотриманням правових гуманістичних засад. Особливо
важливо, що вчитель намагається розвивати творче мислення особистості,
вироблення власного погляду на історичні факти, критично ставитись до
історичної інформації. Так, на уроках історії у 11-му класі при вивченні теми
"Друга світова війна " були організовані уроки-практикуми з окремих
тем: «Чому український рух Опору був роз'єднаним ?», "Йосип Сталін -
"збирач українських земель?" та інше.
Наталія Миколаївна яскраво і
захоплююче подає історичні фактори, широко використовує різні методи роботи,
використовує нові підходи до складання історичного портрета, що ставлять на
перше місце національність, галузь діяльності, займані посади, формування
особистісних якостей діяча, поглядів, спадщини, власної точки зору щодо
діяльності історичної особи.
Приділяє
увагу вчитель і позакласній роботі учнів з історії та права. Уже традиційними
стали різноманітні конкурси і вікторини,
КВК, диспути на історичну тематику, у рамках тижня історії проводяться
вечори "Краю мій лелечий", "Історія мого народу".
Наталія Миколаївна - організатор шкільного клубу "Пошук", який в
подальшому започаткував музейну справу. Наталія Миколаївна немало зусиль доклала для того, щоб створити шкільний історико-краєзнавчий музей «Історія та археологія села Голубне»,
котрий має звання «Зразковий музей», під її керівництвом учні
досліджують історію свого села, пишуть наукові
роботи, укладають довідники, виступають перед учнями школи з короткими
повідомленнями про історію, звичаї і традиції свого краю.
Вчителька
вміє згуртувати навколо себе учнів, зацікавити їх вивченням історії. Тому її
учні - постійні учасники районних олімпіад з історії, учасники шкільної МАН,
десятки учнів – переможці та призери обласних та республіканських етапів
конкурсів-захистів наукових робіт МАН.
Невтомна, енергійна, Наталія Миколаївна постійно у
пошуку. Вона - активний учасник різноманітних шкільних і районних конкурсів
професійної майстерності.
Опис системи педагогічного досвіду
У круговерті подій, коли молода Українська
держава розправляє свої плечі, потрібні як ніколи свідомі патріоти нації,
активні будівничі, які б за словами М. С. Грушевського «Хотіли жити і
працювати, боротись і страждати разом з народом, виводити і піднімати наш народ
до рівня інших розвинутих країн, лишаючись тим самим народом українським».
У розбудові молодої держави першочергову роль відіграють завдання формування
національної свідомості та історичної пам’яті українського народу. У їх
реалізації велика роль відводиться історичній науці, зокрема історичному
краєзнавству.
Прийнята Програма розвитку краєзнавства - це незаперечні
свідчення того, що історичне краєзнавство України вже зайняло належне йому
місце в системі наукових досліджень і громадських рухів. Воно
спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, виховання
почуття любові до рідного краю, до України, поваги до людей, відповідальності
за збереження історико-культурного надбання.
Шкільне історичне краєзнавство - один з важливих засобів зв’язку
навчання і виховання дітей з життям. Використання місцевих матеріалів у
процесі поглиблення знань учнів з історії допомагає їм зрозуміти загальні
закономірності суспільного розвитку, здобути інтерес до розширення знань,
привчити до самостійної творчості. Величезний матеріал, що накопичується в
школі з історії краю ширше використовується під час позакласної роботи, яка в
свою чергу більше ніж класна робота сприяє розвитку історичного краєзнавства.
Отже, шкільне краєзнавства виконує двоєдине завдання: по-перше, сприяє
всебічному вивченню історії краю: по-друге, допомагає використовувати
історико-краєзнавчий матеріал в навчально-виховному процесі.
Розкриваючи суть подій, що відбувалися і
відбуваються на порівняно невеликій території, вчителі
допомагають зближувати історичну науку з життям, повсякденною практикою.
Приклади минулого і сьогодення краю поглиблюють знання учнів з історії дають
змогу змістовно будувати виховну роботу в школі.
Спостерігаючи та вивчаючи світ у всій його
різноманітності, дитина не може не звернути увагу на взаємозв’язок явищ, їх
взаємообумовленість та розвиток. На основі того, що вона
бачить, їй легше зрозуміти загальне, тобто місцеві явища
дають можливість перейти до ширших узагальнених і
висновків. Такий шлях пізнання навколишнього життя є педагогічно
найдоцільнішим, а тому вивчення оточуючої дійсності слід розглядати як одну з
найважливіших складових частин навчання і виховання
дітей.
Краєзнавчий матеріал відіграє важливу роль у розвитку суспільно-історичного
мислення учнів, формуванні основних історичних понять. Використання місцевого
матеріалу полегшує розуміння, запам’ятовування і відтворення нового з
будь-якого курсу історії.
Разом з тим лише минуле може пояснити деякі сьогоденні
процеси в нашому суспільстві що стосуються різних сфер. Допомагає знайти
коріння і розвиток проблем. Головний принцип краєзнавства полягає в тому,
щоб все, що вивчається з історії рідного краю, було тою чи іншою мірою зв’язане
з курсом історії України і давало розуміння території рідного краю як
складової, невід’ємної частини великої Батьківщини.
Комплексне використання краєзнавчого матеріалу не лише
доповнює курс загальної історії своїм змістом, поняттями, фактами, але й
створює умови для стимуляції розумової діяльності учнів шляхом постановки перед
ними навчально-пізнавальних завдань, зокрема проблемних. У ході
уроку в учнів виробляється критичний спосіб мислення.
Так, при вивченні теми «Етносоціальні процеси та рівень
життя населення в період загострення кризи радянської системи в другій половині
60-першій половині 80-х рр. ХХ ст.»(11кл) одній групі даю завдання
на основі документів, матеріалів преси підготувати повідомлення про побут
жителів краю в ті роки, другій - взяти інтерв’ю у жителів села, які були
свідками тих подій, третя група опрацьовує матеріал підручника.
Це дає змогу встановити зв’язок місцевого матеріалу із
загально історичним, виявленні суперечливих думок, явищ і подій місцевої
та загальної історії, а також факторів, які зумовлюють ці особливості.
Або, готуючи урок «Українське національне відродження в
50-70-х рр. ХІХ ст.»(9кл. ) пропоную підготувати історичний портрет місцевих
письменників, визначити їх місце і роль в цьому процесі в краї за схемою:
1. Інтереси якої верстви виражав.
2. В чому полягала мета і завдання цієї верстви.
3. 3”ясуй якими особистими якостями
володів.
4. Чи відповідали вони для вирішення мети.
5. Які засоби використовував для досягнення мети.
6. Які результати мала його діяльність.
7. Дайте оцінку.
Знання рідного краю духовно збагачує людину. Виховує
нездоланну відданість Вітчизні, вчить шанувати свій народ та інші народи, що
здавна проживають в Україні.
Важливою ділянкою роботи в школі є факультативні заняття,
гуртки. Дослідницька спрямованість у роботі гуртка з історії краю є необхідною
умовою його успішної діяльності. Тому в роботі краєзнавчого гуртка велика увага
приділяється самостійній діяльності.
Все це в кінцевому підсумку приводить до збагачення
краєзнавчими знаннями. Формує національну свідомість. Виховує громадянина
України.
Гурткові заняття включають різноманітні форми й методи
навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів учнями.
Серед них визначальними є: методичні рекомендації вивчення краєзнавчих
об’єктів, екскурсії до музеїв, тематичні розповіді, навчально-практичні роботи,
зустрічі з ветеранами, конференції, робота з краєзнавчими текстами, круглі
столи, ярмарки народних пісень.
Особливу увагу приділяю учням, котрі вибрали складний і
відповідальний напрям краєзнавчої діяльності - науково-дослідницький. Він
вимагає не тільки певної системи знань, а й навичок умінь роботи з
першоджерелами, архівами.
Форми
і методи реалізації
пошуково-дослідницької діяльності:
I
етап (підготовчий) передбачає
орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії краю.
Тема
повинна :
- мати важливе освітньо-виховне
значення;
- бути
тісно пов'язана з програною з історії України;
- сприяти глибокому розумінню
загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного
розвитку краю;
- мати новизну й актуальність;
- носити єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;
- враховувати диференційований підхід її дослідувачів.
II етап
(освітньо-пізнавальний) передбачає
рекомендацію щодо
організації і проведення краєзнавчого дослідження в такій послідовності:
- вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;
-
розроблення загального плану роботи;
-
підготовка програми збирання і систематизація краєзнавчих матеріалів;
- розділ
плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;
-
встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;
- вивчення
різноманітних джерел з теми дослідження;
-
виявлення і вивчення документальних джерел, що зберігаються в місцевих архівах,
музеях;
-
пошук учасників історичних подій,
очевидців, краєзнавців, що мають відношення до проблеми дослідження;
- збирання предметів
матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності, наукова
оцінка і систематизація зібраного матеріалу;
- науково-статистичне, педагогіко-методичне оброблення і оформлення матеріалу;
- використання зібраного й опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.
Синхронно II етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних експедиціях.
- науково-статистичне, педагогіко-методичне оброблення і оформлення матеріалу;
- використання зібраного й опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.
Синхронно II етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних експедиціях.
Досвід показує, що формуванню цілісної історичної свідомості сприяє поєднання
вивчення історії України з історією краю та історією родини. Саме такий
підхід дає можливість школярам одержати відповіді на
питання: хто ми ? Чиї діти
?Яких батьків?
Тому
зрозумілим стає вибір учнями такого краєзнавчого об'єкта, як історія свого роду.
Отже, різноманітність форм і напрямків краєзнавчої роботи при оптимальному
забезпеченні сучасною методикою робить її важливим засобом реалізації оновлення
змісту шкільної історичної освіти.
Наукова зміна
Товариство "Наукова зміна"
започаткувало свою діяльність в 1993 році, в нього входять учні 8-11 класів. Товариство
користується в Голубнівській школі
неабиякою популярністю. Його члени поставили собі за мету
дослідити стародавнє городище, що знаходиться на території села Голубне,
науково - обґрунтувати результати дослідження. Вони впродовж кількох років
займаються археологічними розкопками. Уже зібрана колекція різноманітних
знарядь праці найдавніших людей та велика кількість нуклеусів. Триває робота щодо
їх опису. Крім того, юні науковці вивчають історію рідного краю, держави, культури українського народу, взаємини людини з
навколишнім середовищем через господарство, побут, національні, місцеві
промисли, продовжують збирати різні речі господарського та повсякденного вжитку, фотографії, публікації про Голубне для шкільного музею.
З товариством "Наукова
зміна" плідно співпрацюють
члени історико-пошукового гуртка
"Краяни". Вони виявили чимало кам'яних
знарядь праці найдавніших людей, систематизували
їх, дали наукове обґрунтування
своїм знахідкам.
Робота у товаристві "Наукова
зміна", гуртку "Краяни"
дозволила голубнівським школярам випробувати свої сили в науково-дослідницькій та пошуковій роботі уже в
складі Малої академії
наук, її вихованці мають ряд важливих досліджень, серед яких
"Стародавнє городище села Голубне", "Археологічні знахідки на території села Голубне", "Найдавніші крем'яні знаряддя праці
далеких пращурів", "Уламки кераміки", "Культура шнурової
кераміки", "Кераміка скіфських часів" тощо.
Мала академія наук працює в
Голубнівській ЗОШ уже
дванадцять років. За цей час її члени здобули
чимало перемог на районних, обласних та Всеукраїнських рівнях. Так, десятикласниця Олена Марчук у перший рік роботи МАН при захисті наукової роботи на тему "Історія села Голубне"
зайняла перше місце в
області і успішно
представляла її у
Харкові на Всеукраїнському
конкурсі учнівських
рефератів,
одинадцятикласниця
Тетяна Климейко наступного року повторила успіх землячки. В обласному
конкурсі її робота "Археологія
села
Голубне" виявилася найкращою. Т. Климейко їздила в
Київ на захист роботи на республіканському конкурсі і зайняла 7 місце. Блискуче захистила наукові реферати "Особливості шнурової кераміки" та "Стародавнє городише села Голубне" Вікторія Кокота. Двічі здобувши перемогу у Рівному, учениця Н. М. Сидорчук підтвердила свій успіх у Києві, посівши спочатку 5, а потім 4 місце. Високу оцінку спеціалістів здобули роботи на тему демонології "Чорт
у житті людини та у її фантазії" Олександра Климейка,
"Призабутий обряд весілля"
Оксани Басюк. А Наталія Прокопчук обрала для дослідження козацькі
люльки і завоювала
"бронзу" серед юних істориків області. Через рік
вона поліпшила свій результат, здобувши
на обласному захисті наукових робіт в Рівному 2 місце.
Ярослава Марчук два роки працювала
над темою
"Сорочку білу вишиваю шовком". Вдалий захист роботи на обласному
рівні підняв її на другу сходинку дослідницького
п'єдесталу.У 2002-2003 н.р. учні 8 класу Іващишин Юрій та Барабаш Ірина також
вирішили випробувати свої сили у дослідницьких роботах. На
обласному рівні вони стали четвертими.
Крім
захисту досліджень учні школи у 2003-2004 н.р. почали випробовувати себе
і на обласних конкурсах юних екскурсоводів – краєзнавців ,зокрема ,Косковецька
Людмила , учениця 8 класу, піднялася на саму найвищу сходинку з
виступом на тему « Сорочку білу вишиваю шовком» і зайняла перше місце. В
2004-2005 н.р. Людмила на конкурсі-захисті наукових рефератів по темі «Вишита
сорочка – сакральна річ моєї родини» виборола 3 місце.
У
2005-2006 н.р. учениця 10 класу Журавель Олена, на цьому ж конкурсі була
третьою з темою « Ткацтво – народне ремесло».
2008-2009 н.р. продовжив давно розпочату справу по захисту наукових рефератів
на обласному рівні, де учень 8 класу Кравець Олександр став призером та показав
непогані результати зі своїх досліджень. З 2010 по 2015 роки учні Наталії
Миколаївни продовжили справу досліджень: 2010-2011н.р.- Обласний конкурс-захист
наукових рефератів м.Рівне - 3 місце - Николаїшина Алла. Учениця 11класу.Тема
реферату: “Українська хустка ”. 2011-2012 н.р. - Обласний конкурс юних
екскурсоводів-краєзнавців.- 2 місце - Косковецька Інна. Учениця 8 класу.Тема
виступу: “Моя родина . Родовідне дерево мого роду”.
2013-2014 н.р. - Обласний
конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне – Призер - Пилипчук Юрій .Учень
11класу.Тема реферату: “Майдан Моквинський. Поселення доби середньої бронзи раннього
залізного віку.” 2014-2015 н.р.
- Районний конкурс-захист наукових рефератів м. Березне. - 2 місце - Августинович Аліна, учениця 9
класу. Тема реферату:«Мандрівка Голубненським краєм.
Туристичні маршрути села Голубнета його околиць». 3 місце -
Ляшик Марія, учениця 10
класу
Тема реферату: «Шлях до оновлення»
Шкільний музей
На основі історичних досліджень, зібраних учнями матеріалів Н. М. Сидорчук розробила авторську програму з українознавства, за якою працює зі своїми вихованнями, починаючи з 5 класу. Окремим її підрозділом є вивчення творчості місцевих майстрів, історичних, архітектурних пам'яток поліського краю. Це розширює і збагачує світогляд школярів, зміцнює їх патріотичні почуття.
Зібраний матеріал ліг в основу музею села, яким завідує Н. М.
Сидорчук. Багатими і цікавими є експозиції* "Археологія Голубного" з
підрозділами
"Культура шнурової кераміки", "Городоцько-здовбицька
культура", "Скіфський період", "Народні промисли і
ремесла", "Давня і сучасна вишивка", "Розвиток освіти"
та інші.
Музейні реліквії надихають юних мешканців
Голубного на глибоке вивчення історії села, поліського краю, України та її сьогодення. Екскурсоводами в музеї працюють школярі
Уніфікований
паспорт музею
1. Повна назва музею: « Історія села Голубне»
2. Профіль музею:
історико-краєзнавчий
3. Форма власності:
державна
4. Засновник, власник:
Голубнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
5. Підпорядкування:
управління освіти, молоді і спорту Березнівської районної державної
адміністрації
6. Заклад, що здійснює
методичне керівництво: управління освіти, молоді і спорту
Березнівської районної державної адміністрації
7. Статус: шкільний
8. Місцезнаходження музею,
телефон, факс: с.Голубне вул. Радянська, 1. Березнівський р-н,
Рівненська обл. тел. 3-36-32
9. Тематична будова музею. Короткі
історичні відомості (дата заснування з посиланням на джерела) музей створено у 2001 році. Наказ № 68
від 16.10.2001 р.
Шкільні
експозиції мають такі розділи: «Археологія села Голубне», «Стародавнє
городище», «Давня кераміка», «Народні промисли», «Розвиток освіти», «Видатні
люди Голубного», «Польський період», «Період війни» і т.д.
10. Нерухомі пам’ятки історії та
культури у складі музею:
10.1. загальна кількість з них : кількість 7413
10.1.1. музеєфіковані : 3 844
10.1.2. немузеєфіковані: 3569
11. Характеристика музейного приміщення:
11.1. 2 кімнати загальною
площею 82 мв.м.
12. Технічний стан будівель: пристосоване
13. Площа музею: 82 мв.м.
13.1.
Загальна: 82 мв.м.
13.2.
Експозиційна: 48 мв.м
13.3.
Фондосховище: 20 мв.м
13.4.
Кінолекційного залу: -
13.5.
Виставочних залів: -
13.6.
Прилеглої території: -
13.7.
Експозиції просто неба: тимчасові: «Розвиток освіти села»,
«Народна культура села», «Видатні люди села Голубне», «Розмалюю писанку».
13.8. реставраційні майстерні : -
14. Охорона музею (форми та засоби) : -
15. Технічне
оснащення музею: -
16. Фонд
музею:
16.1.Загальна
кількість одиниць збереження: 7413
16.2.
Кількість музейних предметів основного фонду: 3 844
16.3. Кількість музейних предметів, що
входять до Державного реєстру національного культурного надбання: -
17. Характеристика експозиційних
розділів:
Історичнй
відділ:
· Археологічне минуле Голубного
· Давня історія села
(Стародавнє )
· Давня кераміка
· Під владою Польщі
· В полум’ї ІІ світової війни
· Видатні люди села
· Працею звеличені
Етнографічний
відділ:
· Ткацтво
· Одяг
· Рушник поліський
· Народні ремесла та промисли
· Українська вишивка
Відділ
розвитку шкільної освіти:
· Розвиток освіти в
селі
· Профспілкові квитки освітян
· Сучасна освіта ( наші нагороди)
18. Графік роботи музею: - щоденно
з 12.00 до 17.00 год.
– вихідні – 10.00 до 15.00 год.
22. Дата складання паспорту: 07.травня 2015 року
Графік
роботи
музею:
- щоденно з 08.30 до
17.00 год.
– вихідні – 10.00 до 15.00 год.
Довідка - характеристика
діяльності історико-краєзнавчого
музею
Голубнівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Повна назва: Історико-краєзнавчий
музей села Голубне
Адреса: с.
Голубне, вул. Радянська, 1
Дата відкриття: Вересень, 2001 р.
Розділи експозиції: Музей має 3 відділи:
археологічний, історичний та етнографічний.В археологічному відділі музею є 2
розділи, зокрема:
1. Археологічне минуле Голубного;
2. Давня історія села (Старе городище);
В історичному
відділі музею є 5 розділів,
зокрема:
1. Під владою Польщі;
2. В полум’ї ІІ Світової війни;
3. Видатні люди села;
4. Освіта в селі.
5. Нумізматика. Паперові гроші.
Етнографічний
відділ музею складається з 5 розділів:
1. Ткацтво.
2. Одяг.
3. Рушник поліський.
4. Ремесла та промисли Голубного.
5. Українська вишивка.
Кількість експонатів: На даний період в музеї нараховується
940 експонатів.
Приміщення: 2 кімнати: 1-34 кв.м., 2-12 кв.м.
Керівник музею: Сидорчук
Наталія Миколаївна
Короткий опис музею: Учні Голубнівської
ЗОШ I-III ступенів з 1991 року проводять
пошуково-краєзнавчі дослідження по вивченню історії рідного краю. У 1993 році було створене
наукове товариство учнів “Наукова зміна” – де учні на основі пошукової роботи
пишуть наукові реферати і приймають участь у МАН. Серед учнів школи є
республіканські призери, обласні та районні призери: Климейко Тетяна, Марчук
Ярослава, Кокота Вікторія, Климейко Олександр, Прокопчук Наталія, Іващишин
Юрій, Косковецька Людмила, Барабаш Ірина та інші.
Члени
наукового товариства поставили собі за мету пошукову та дослідницьку
роботу по вивченню стародавнього городища, яке знаходиться на території
села Голубне; розпочали археологічні дослідження та ведуть розкопки; вивчення
історії України, культури українського народу, взаємини людини з навколишнім
середовищем через господарства, побут, національні промисли; продовження
розпочатої роботи по створенню музею села; збір різних речей господарського та
повсякденного вжитку; фотографій, заміток про село.
Час, відколи існіє людство, умовно ділиться на два періоди: “дописемний” та
“писемний”. Легше звичайно, вивчати ті події та явища, про які є письмові
згадки. Але ж набагато більшу частину свого існування людство прожило
саме в дописемний період. Однак залишилося про себе “сліди”, при уважному
вивченні можуть багато що розповісти.
Вони зібрали
знаряддя праці давніх людей, які жили на території Голубного та його
околиць. Ці знаряддя дають дуже багатий матеріал по вивченні
історії села. Вони виявилися вироблені з каменю (кремнію).Місць, де їх можна
було знайти, виявлено одинадцять.
Це теперішні урочища та хутори
Ліски, Березина, Гряда, Борок, Завишки, Майдан, околиця с. Голубне (недалеко
від центру, зліва від колгоспної ферми). Знайдено кремінні шкребачки, рубила,
ножові пластинки, ножі, сокири-тесла, долота, наконечники для списів, стріл,
проколки, ядра, серпи, молотки та багато ін. Трапляються зернотерки, плити
флішування знарядь, уламки керамічного посуду.
Знайдено понад 600
знарядь та уламків керамічного посуду. Всі ці знахідки дають багатющий
матеріал, який можна і потрібно використовувати для поглинання наших знань про історію
краю. о історію краю. а карта Берез-нівського району, як і більшості північних
районів області – цілина. Тут майже не проводилося архео-логічних досліджень.
Музей історії
села Голубне Голубнівської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівського району Рівненської
області створений в 2001 році. На даний період в музеї нараховується 940
експонатів.
В першому розділі представлені кам’яні
знаряддя праці, зокрема ручні рубила різної форми, скребки, різці, кам’яна
мотика, кам’яні сокири та їх фрагменти, які знайдені в місцевих урочищах
поблизу села. Тут також знаходяться шматки глиняного посуду з характерними
ознаками таких археологічних культур: лінійно-стрічкової кераміки (5 тис. до
н.е.), гребінцево-накольчастої (4-3 тис. до н.е.) та шнурової кераміки (3-2
тис. до н.е.), культури скіфської доби. Поруч шматки шлаку від переробки
болотної руди.
В розділі “Давня історія села”
розповідається про історію села з часу першої писемної згадки (1595 рік) до
кінця 19 століття. В
третьому розділі “Під владою Польщі” є фотографії польських панів та їх сімей.
Зокрема військові квитки, майнові документи, паспорти жителів села.
Експонати
четвертого розділу “В полум’ї ІІ Світової війни” розповідають про внесок
голубненчан в перемогу над фашизмом. На стендах фотографії, особисті
речі, фронтові листи, нагороди тих, хто воював на фронтах ІІ
Світової війни.
У
розділі “Під владою Польщі” зібрані матеріали про життя населення Голубного в
період захоплення Польщею західноукраїнських земель, зокрема, на території
села. Тут містяться фотографії та документи купівлі-продажу земель.
В розділі “Освіта в селі” представлені матеріали, які розповідають про розвиток освіти в нашому селі від кінця ХІХ століття до нашого часу. Тут знаходяться свідоцтва про
закінчення школи в різні періоди її існування, підручники ХІХ-ХХ століття.
Також представлені фотографії, які розповідають про розбудову нашої школи, а
також матеріали наукових робіт випускників школи.
У розділі “Ткацтво” розташовані експонати,
які дають можливість
охарактеризувати
заняття даним ремеслом:
- терниця, щітка, тріпало, гребінь,
гребінка;
- коловертка, лядо з бердом,
веретенотримач, начиння;
- сукало, кулька, мотовило;
- прач, жлукто, рубель, качалка,
праски.
За допомогою
цих речей можна прослідкувати цей процес від перетворення конопель, льону,
вовни в тканину, та догляд за ними.
У
розділі “Одяг” на стенді розташовані жіночі сорочки 16-17 ст., вишиті в
нашому селі. Розділ дає можливість ознайомитися із наступним одягом та
головними уборами: сорочки вишиті, заткані; фартухи святкові і щоденного використання;
хустки полотняні, опиначки, тернові; віночок дівочий із стрічками.
До
верхнього одягу відносяться свита. Крім жіночого одягу: сорочок, спідниць зі
стрічками, керсеток, фартухів, є і чоловічий одяг: полотняні сорочки та штани,
пояс. Доповненням до одягу є взуття: личаки.
В
експозиції розділу “Рушник поліський” розташовані різні типи рушників: рушник
обрядовий, рушник витирач, рушник-утирач, рушник-намітка, рушники святкові
(полотно), рушник для образів, рушники святкові (перкаль).
Розділ
“Народні ремесла” поділяється на: землеробство, тваринництво, ковальство.
Розпочинається огляд експозицій із знарядь праці селянина: серпа, коси, ціпа,
ступ, мотик, борон, які дають можливість відтворити процес обробки землі в
нашому селі. Доповненням є фотографії старовинних знарядь праці і сохи, рала та
фотографії косарів середини ХХ століття.
Для Полісся з його великими запасами деревини поширеним був обробіток деревини.
Свідченням цього є представлені в даному відділі: деревообробний верстат,
бендарна лава, олійниця, бочки, плетені коші, постоли.
В
розділі “Українська вишивка”, розміщені вишиті нашими земляками різножанрові
картини. У вишивці картин виділяються: рослинні орнаменти (зображення квітів,
дерев, трави); орнітоморфні (птахи: голуби, гуси, качки, павичі); зооморфні
(зображення звірів, риб); антропоморфні (забраження людей), та зображення
будинків різних типів. Різноманітна тематика вишивок характеризує епоху та
прагнення творчого пошуку вишивальниць, які зберегли традиції української
вишивки.
Роботою музею керує Рада музею в кількості 5 чоловік на чолі із
заступником директора школи Сидорчук Н. М. Сюди входять вчителі
Ціпан М.В., Пилипчук С.О., Ясковець Л.Я. та учні . Громадський керівник музею є заступник з виховної роботи школи, вчитель
історії Сидорчук Н.М. Робота музею проводиться у відповідності з планом роботи. Згідно графіка проводяться
оглядові та тематичні екскурсії. Протягом 2013-2014 навчального року
було проведено 40 екскурсій, а число відвідувачів становить 1744 чоловік.
Традиційно 30 травня кожного року музей спільно з сільською радою
проводять “День села”.
Розуміючи значення науково-пошукової роботи, Рада музею створила пошукові
загони по збору, вивченню та дослідженню нових експонатів, нових відомостей.
У ході пошукових розвідок, експедицій було зібрано значну кількість експонатів,
використано для подальшого оформлення музею щороку.
На базі музею працюють гуртки «Краяни»- юний музеєзнавець», «Юний екскурсовод»,
учасники яких проводять екскурсії, вивчають малодосліджені сторінки історії
рідного краю та життя і діяльність видатних історичних постатей, життя і
діяльність яких пов’язані з історією села Голубне.
Керівник
музею:
Сидорчук Наталія Миколаївна
Фото- експозицій музею
Наші досягнення
1997-
І998н. р.
|
Обласний
конкурс -захист
наукових
рефератів м.Рівне
Всеукраїнський
конкурс-захистнаукових
робіт м. Київ
|
1 місце
5 місце
|
Кокота Вікторія.
учениця 10 класу
Тема
реферату:
"Археологія
с.Голубне"
|
1998-
|
Обласний
|
1 місце
|
Кокота Вікторія.
|
1999 н.р.
|
конкурс-захист
|
учениця 1 1 класу
|
|
наукових
|
Тема
реферату:.
|
||
рефератів м. Рівне
|
"Стародавнє
|
||
городище"
|
|||
Всеукраїнський
|
|||
конкурс-захист
|
|||
науково -
|
4 місце
|
||
дослідницьких
|
|||
робіт м Київ
|
|||
1999-
|
Обласний
|
3 місце
|
Прокопчук
|
2000нр.
|
конкурс-
|
Наталія учениця
|
|
захист
|
10 класу
|
||
наукових
|
Тема
реферату:
|
||
рефератів
|
"Цікаві
|
||
м Рівне
|
археологічні
|
||
знахідки. Козацькі
|
|||
люльки"
|
|||
2000-
|
Обласний
|
2місце
|
Прокопчук
|
2001 н.р.
|
конкурс-захист
|
Наталія учениця
|
|
наукових
|
3 місце
|
1 1 класу
|
|
рефератів м.Рівне
|
Тема
реферату.
|
||
"Археологія
|
|||
с.Голубне . Уламки
|
|||
кераміки"
|
|||
3 місце
|
Марчук Ярослава.
|
||
Учениця 10 класу
10 клас)
|
|||
Тема реферату
|
|||
"Сорочку білу вишиваю шовком"
|
|||
2001-
|
Обласний
|
2 місце
|
Марчук Ярослава.
учениця 11 класу
Тема
реферату:
"Сорочку білу
вишиваю шовком"
|
2002н р.
|
конкурс-захист
|
||
наукових
|
|||
рефератів м.Рівне
|
|||
2002-
2003н.р.
|
Обласний конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне
|
4 місце
|
Іващишин Юрій. Учень 8 класу. Тема реферату: “Археологія
Березнівщини”
Барабаш Ірина. Учениця 8 класу. Тема реферату:“Розвиток
освіти Голубного”
|
2003-
2004н.р.
|
Обласний конкурс юних екскурсоводів-краєзнавців.
|
1 місце
|
Косковецька Людмила Учениця 8 класу. Тема виступу: “Сорочку білу
вишиваю шовком”
|
2004-
2005н.р
|
Обласний конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне
|
3 місце
|
Косковецька Людмила Учениця 9 класу Тема реферату: “Вишита
сорочка- сакральна річ моєї родини”
|
2005-
2006н.р.
|
Обласний конкурс юних екскурсоводів-краєзнавців.
|
3 місце
|
Журавель Олена. Учениця 10 класу.
Тема виступу: “Ткацтво-народне ремесло”
|
2008-
2009н.р.
|
Обласний конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне
|
Призер
|
Кравець Олександр. Учень 8 класу.
Тема реферату: “Подих віків. Археологія
Березнівщини”
|
2010-2011
н.р.
|
Обласний конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне
|
3 місце
|
Николаїшина Алла
Учениця 11класу.
Тема реферату: “Українська хустка ”
|
2011-2012
н.р.
|
Обласний конкурс юних екскурсоводів-краєзнавців.
|
2 місце
|
Косковецька Інна. Учениця 8 класу.
Тема виступу: “Моя родина . Родовідне дерево мого роду”
|
2013-2014
н.р.
|
Обласний конкурс-захист наукових рефератів м.Рівне
|
Призер
|
Пилипчук Юрій .Учень 11класу.Тема реферату: “Майдан
Моквинський. Поселення доби середньої бронзи раннього залізного віку.”
|
2014-2015
н.р.
|
Районний конкурс-захист наукових рефератів м. Березне
|
2 місце
3 місце
|
Августинович Аліна учениця
9
класу
Тема реферату:«Мандрівка Голубненським краєм. Туристичні маршрути
села Голубне та його околиць»
Ляшик Марія,
учениця
10
класу
Тема реферату: «Шлях до
оновлення»
|
Школа - ніби вісь, навколо якої обертається все моє
життя. Де б я не була, чим би не
займалась - знову й знову повертаюсь сюди, як корабель у свою гавань. У часи найбільшої втоми хочеться
сховатися від всіх і усього, перенестися на безлюдний острів і насолоджуватися
німою тишею. Але проходить день, другий - і відчуваю, що самотність
мені протипоказана, що без гамору,
дитячого щебету і бешкету не уявляю себе. Сумую за колегами — добрими
і не зовсім, щирими і заздрісними, але такими рідними, моїми. Школа уже дано
стала для мене сім'єю і її успіх - це мій успіх, її біль - це і мій біль.
Що можна сказати про досвід роботи? У
кожного вчителя є щось своє: погляд, тембр голосу, рухи
- те, чого не можна передати словами і що не можна
назвати "досвідом" чи "знанням"... Це щось у мене там... у
серці, в душі, і передати, поділитися
цим не можна. Це щось або є, або його нема. Якщо нема, то ніякі книжки, нічий
досвід такому вчителю не допоможе. І мені дуже приємно, що у своїй школі я працюю серед людей, які мають щось своє
Т В О Р Ч
А Р О Б О Т А
Розвиток творчих здібностей та
національної самосвідомості в учнів під час музейних уроків та краєзнавчої пошукової роботи
Сьогодні педагоги шукають нових методів навчання учнів за єдино
правильним принципом: навчання із захопленням, навчання із радістю пізнання, навчання з любов'ю до світу, до природи, до історії, до людей.
Учитель
повинен навчитися бути для учня не
лише предметником , а й практичним психологом, і методистом, що
одночасно дарує дитині радість
відкриття знань і
любові до навчання. Необхідно приймати дитину такою, як
вона є, абстрагуючись від її слабкостей і недоліків чи навпаки — розуму та
зухвалості. Необхідно навчити учня вірити у свої
сили й використовувати свої знання повною мірою,
якого б рівня вони не були: початкового, середнього,
достатнього чи високого.
Наше
життя - подорожування,
ідея
- дороговказ...
В.Гюго
В останні роки значно зріс інтерес до
національної історії, до окремих його сторінок, які замовчувалися, або всіляко
фальсифікувались. Прямо на наших очах твориться нова, українська, історія. Ми з
вами також можемо стати учасниками творення нової історії, внести свій
посильний вклад в цю хорошу справу.
Учні нашої школи, ще з 1993 року
займаються дослідженням історії села Голубне (під керівництвом Сидорчук
Наталії Миколаївни вчителя історії, заступника
директора школи з виховної роботи.) В цьому ж році було створено учнівське
наукове товариство „Наукова зміна” (кер. Сидорчук Н.М.) Членами цього
товариства було зібрано та досліджено дуже багато матеріалів про історію села
Голубне на основі чого , було створено музей історії села. Але наші дослідження
на цьому не закінчилися. Рада музею взяла за мету дослідити: а чому село має
назву „Голубне”? а яке ж родовідне дерево села Голубне? а який родовід села ?
Із всього нами
дослідженого можемо прояснити деякі факти , а саме те, що наше село не оминули
також козацькі часи. Та й, вихідцем з родин нашого села, виявляється, був
Оліфер Голуб.
А Оліфер Голуб був,
виявляється - гетьманом !!!...
Саме це, й стало
поштовхом до наших подальших досліджень ...
Так сталося, а в народі
кажуть: „доля”, що ми познайомилися в цей дослідницький період з Олександром
Алфьоровим , який теж, так як і ми, досліджував свій родовід. І що
саме цікаво, що його родовідне дерево взяло свій початок саме з нашого
села Голубне, а він є тим самим дуже далеким нащадком гетьмана Оліфера Голуба.
І прізвище його походить саме від родоводу родини Голубів , що як ми і
думаємо , і були засновниками села Голубне. Познайомив нас Олександр із своїм
дядьком Антоном Голубом та його дружиною Ларисою, котрі проживають в Австрії.
Після того як ми зустрілися з Олександром та його дядьком в селі Голубне
влітку 2006 року , ми зрозуміли , що ми на правильному шляху своїх досліджень.
Досліджуючи тему я дізналася про те , що в ІХ—Х
ст. всі східнослов’янські землі були об’єднані в єдиній державі--Русі з центром
у Києві. Київська Русь стала однією з найбільших і наймогутніших держав
середньовічної Європи. Займаючи величезну територію—від Чорного моря до
Льодовитого океану та Балтійського моря, від Карпат до Волги, Русь відігравала
роль зв’язуючої ланки між західноєвропейським (романо-гермаським) та східним,
зокрема арабським, світом і Візантією.
Про її місце та роль у світовій
політиці свідчать з IX—Х ст. досить регулярні повідомлення в арабських,
візантійських та західноєвропейських джерелах: хроніках, географічних та
політичних трактатах. Про Русь писали як про «великий народ” (Аль-Масуді).
Відмічалася історична місія Русі .Про те , що Русь „чують всі чотири кінці
землі”, писав ще в XI ст. як основної сили, що захищає західні видатний
мислитель вітчизняного країни від агресії кочових орд (Микита Хоніат)
середньовіччя Іларіон.
У давньоруських літописах, народних
переказах та билинах які та єдності східних по праву називають „ історією,
написаною самим народом „ києво- руський період виступає як час
процвітання слов’ян, формування у них самосвідомості , усвідомлення свого
місця, та значення у світовій історії.
Київська Русь проіснувала до 40-х років
XIII ст., доки не була погромлена, розорена і підкорена монголо-татарами. Останнє
століття свого існування Київська Русь переживає складний період феодальних
усобиць, політичного сепаратизму, внаслідок чого формуються нові центри і нові
політичні утворення — князівства. Питання щодо політичного устрою
руських земель інтерпретується
неоднозначно. Прихильники концепцій „розпаду” держави визначають період від
середини XII ст. і до 40-х років XIII ст. як період «удільний» (російська
історіографія XIX ст.) чи „земський” (М.С.Грушевський). Більшість сучасних
дослідників припускаються думки, що й після розпаду „триє” (тріумвірату)
Ярославичей і після Володимира Мономаха на руських землях зберігалася
загальноруська форма правління, київський стіл залишався символом
великокнязівської влади і об'єктом «колективного суверенітету найбільш сильних
князів» (П. П. Толочко). Боротьба за консолідацію земель продовжувалася і в цей
період.
Боротьба за землю
продовжувалася протягом багатьох століть і дійшла до ХІУ століття, коли
формувалася козаччина.
У нас, на Поліссі, вона було мало
поширеною, але була і проводилася, й тут козаки залишились засновником і
опорою першої української держави.
Сплески козацького руху спостерігаються
тут в роки смут, в період великих козацько-селянських повстань, і особливо в
роки визвольної війни українського народу під проводом
Б.Хмельницького, коли вся Україна була
охоплена полум’ям пожеж, яке гасилося людською кров’ю.
Серед козаків-запорожців було чимало
вихідців з Рівненщини (зокрема з Березнівщини : с. Голубне,
с.Губків,.. ).
Наприклад, згідно реєстру
запорозьких козаків, що ходили з його милістю королем до Москви, складено
список від 30.03.1581 року, за яким видавалось сукно і гроші козакам.
Серед цього списку було чимало вихідців з Волині, а саме: Дубне – 11,
Остріг – 10, Корець – 6, Ревне – 3, Красилів – 3, Озеряни – 2, Берестечко,
Тучин, Олика, Варковичі, Дорогобуж – по одному чоловіку.
Крім того в містах, які були резиденціями
князів (Губків, Голубне, Остріг, Корець, Дубне, Дубровиця) були власні
козацькі загони, які служили
князеві і охороняли місто чи замок.
Досліджуючи тему я дізналась , що на
Березнівщині є чимало місць, пов’язаних з українським козацтвом.
Насамперед, це Губків. Губківський (або
Хупківський)замок у XVI ст. мав найміцніші мури в Луцькому
повіті.(Сьогодні можемо до цього списку додати і с. Голубне)
В період селянсько-козацьких повстань тут
діяв загін повстанців, які іменували себе сотнею Григорія Лободи. Вони
захоплювали майно та худобу в довколишніх поміщиків, змушували їх самих тікати
від народного гніву.
Мета роботи:
оскільки в історичних
документах та на картах України не досить досконало розкрита і досліджена тема
про наявні писемні та археологічні джерела, які висвітлюють процеси виникнення
і розвитку стародавніх поселень, козацькі часи на території Березнівщини:
- є
залучення учнів до вивчення історії рідного краю, виховання у підростаючого
покоління національної свідомості; поповнення фондів шкільного музею - це
завдання визначеної кількості осіб, так званого активу музею, решта учнів - це
учасники навчально-виховного музею
- проаналізувати всі наявні писемні та археологічні джерела ,які
висвітлюють процеси виникнення і розвитку стародавніх поселень,козацькі часи на
території Голубного;
- довести, що шкільний музей — це особливий історико-краєзнавчий центр, де учні самостійно представляють свої експозиції по дослідженню краєзнавства,
проводять оглядові та тематичні екскурсії.
- дати характеристику
музейній справі,як національному та громадянському вихованню учнів;
- показати розвиток,
збагачення й удосконалення матеріальної бази музею;
-
навчити правильно організовувати наукову роботу з вивчення рідного
краю, розвитку краєзнавства, екскурсійну
та пропагандистську роботу.
Основним
завданням роботи є:
- розвиток творчих
інтересів учнівської молоді, сприяння формуванню глибоких переконань;
- вчити школярів
давати оцінку подіям, що відбувалися у сиву давнину, роки війни, в період
відбудови і розвитку нашої країни і в наш час.
Актуальність роботи
полягає у потребі більш широкого висвітлення тематично-експозиційного
плану, окремі частини якого я
пропоную для глибокого вивчення
на уроках історії рідного краю. Робота шкільного музею історичного краєзнавства спрямована на
емоційне переживання історичного минулого Голубного та Березнівщини на політичні
характеристики різних епох і сучасності . Даний матеріал можна використовувати
як в навчальній та в практичній роботі вчителів – дослідників та на уроках з
вивчення історії рідного краю.
У
різні епохи територія нашого краю притягувало своєю таємничістю і
загадковістю мандрівників, вчених, письменників.
Дослідження краю залишається далеко не
вирішеним питанням науки,таким чином хочеться
показати роль музейної справи в навчальному процесі учнів та виховання в них
почуття національного піднесення та використання краєзнавчого матеріалу на
уроках історії.
«Навчити
учня самостійно розглядати явища цілісно та в динаміці.
Навчити учня
самоорганізації.
Показати
проникливий принцип подібності в природі, житті,
мисленні.
Навчити шукати
подібність, аналогію для нових досліджуваних явищ, поглиблюючи і
змінюючи їх у міру необхідності.
Навчити учня,
нарешті, використовувати всі доступні навички й
уміння в процесі пізнання, показавши неминучість і необхідність
авто - дидактики в процесі навчання». (Маслова
Н. В. Неосферна освіта. — М., 2002.)
Усі ці інноваційні методи філософії освіти є, на мою
думку, складниками музейної справи, як національного та
громадянського виховання школярів.
Колектив ентузіастів загальноосвітньої школи І— III ступенів
села Голубне понад 20 років працює над проблемою музейної
справи. Ця робота розпочалася зі створення шкільного історико-краєзнавчого музею «Історія Голубного», який зареєстрований і
працює з 20 квітня 2000 року. Учителі
та учні школи зібрали чимало
цікавих експонатів (предмети побуту, одягу, документи, листи, фото тощо). Ця
робота триває.
З метою виявлення дітей, які цікавляться історією,
кожен клас отримав науково-дослідне завдання з краєзнавства. Цим ми зацікавили
велику кількість учнів 1—11-х класів. Учні-екскурсоводи на основі різних
історичних джерел розкривають цікаву й складну історію села.
На цьому історичному тлі вони розповідають про побут,
буденне життя населення різних соціально-професійних верств та
прошарків, особливо виокремлюють талановитих голубненчан минулого, котрі є
гордістю не лише нашого села, а й України (художників, письменників, учених,
архітекторів, композиторів, науковців, професорів, юристів, істориків).
У музеї ми вирішили обмежити історію села хронологічними
рамками з найдавніших часів (XV—X тисячоліття до н. е.)
до 20-х років XX ст., щоб він являв собою
узагальнений образ саме «Історії Голубного».
Історія
створення музею нерозривно пов'язана з археологією, яка
допомагає учням побачити дійсне початкове життя нашого народу, тобто не
придумане кимось, а таки справжнє.
Гуртківцями
вже досліджено й описано історію побудови, освячення, знищення та складну долю
церкви, яка була спалена в 1971 році.
Прагнення створити своїми руками музейні експозиції
наштовхнуло на думку звернутися по методичну допомогу до
фахівців Рівненського краєзнавчого музею.
Доля звела нас із провідними методистами краєзнавчого музею та
відомим археологом області Богданом Анатолійовичем Прищепою. Нам
домогли розробити тематично-експозиційний план, окремі
частини якого ми пропонуємо учням для глибокого вивчення
на уроках історії рідного краю. Робота шкільного
музею спрямована на емоційне
переживання історичного минулого Голубного й на політичні характеристики
різних епох і сучасності.
Так
розпочалася робота над завданням музейної справи
—розвитком творчих здібностей учнів.
Для
більшої ефективності цієї роботи було створено раду музею, яку
очолюють:
- директор школи Славинський Іван Миколайович;
- заступник директора школи з навчально-виховної роботи - Воробей Антоніна Іванівна;
-
керівник шкільного музею « Історія села Голубне »- учитель
історії, заступник директора з виховної роботи – Сидорчук Наталія Миколаївна;
-
учителі історії та учні школи.
Вивчаючи
різні джерела, я дійшла до думки, що
музейна
справа — це інноваційна
педагогічна технологія, яка базується на інтеграції суспільно-гуманітарних
наук: історії, музеєзнавстві, мистецтвознавстві, природознавстві,
культурознавстві, лінгвістиці, соціології, психології, філософії та сприяє розвиткові
творчих здібностей учнів.
Музейна справа — мережа, яка стримує бездуховність дитини, яка прагне через почуття «розворушити душу». (Див. схему 2.)
Наприклад: Крем’яні
знаряддя праці періоду палеоліту та неоліту, які можна потримати в
руках (із запасників). Можна
поставити запитання: Які хронологічні
рамки палеоліту та неоліту? Як удосконалювалася техніка обробки каменю? (Шліфування, пиляння, свердління.
Наш
шкільний музей — це особливий історико-краєзнавчий центр, де
учні самостійно представляють свої експозиції, проводять
оглядові та тематичні екскурсії. Експонати із
запасників використовують на уроках та виховних
заходах.
Предмет вивчення шкільного музею «Історія Голубного» —
це історія села з найдавніших часів (XV—X тисячоліття
до н. е.) до 80-х років XX ст., історико-культурна спадщина.
Уявімо її у формі дерева — символу Всесвіту,
розвитку, цілісності, історичного буття. Образ дерева
життя — один з найдавніших творінь людської уяви. Знаки дерева трапляються з
найдавніших часів на глиняних та металевих виробах, на різьблених
рельєфами дерев'яних хатніх сволоках, на церковних іконостасах, на вишиванках
кольоровими орнаментами, на писанках, на тканих українських
килимах і на інших старожитностях різних епох.
Предмет вивчення музею «Історія
села Голубне» — це коріння дерева історичного буття. Від того, як наші учні
знатимуть історичне минуле, залежатиме розвиток стовбура —
сучасності та майбутнього — гілля, так
само, як ріст дерева залежить від життєдайної
сили коріння. І сила цього відчуття вимірюється гіллястою кроною, її цвітінням
і плодами.
Під
час дослідження та вивчення історичного матеріалу для створення
шкільного музею учні використовують знання, отримані на уроках української,
російської та зарубіжної літератури, історії, мистецтвознавстві,
природознавстві.
Отже, використовують енергетичні гуманітарні джерела, які допомагають
зберегти в пам'яті дитини культурно-історичні
традиції, виховують шанобливе ставлення до державних святинь, української мови і культури, розкривають українську самобутність і
неповторність на тлі російської
та зарубіжної літератур.
Музей
«Історія Голубного» е своєрідним оберегом історико-культурної спадщини та джерел, які дають змогу поповнювати його новими
експонатами. Вони доповнюють уже сформовані експозиції під час розширених
виставок. У створенні музею використано
й пошуковий матеріал другого навчально-виховного
центру — шкільної картинної галереї (діє в школі з 1997 року і налічує нині 200 робіт 14-х авторів).
Шкільна
картинна галерея й музей «Історія Голубного» діють синхронно.
Гуртківці обох центрів ведуть спільну пошукову
роботу. Саме картини видів старого Голубного надихнули на
створення шкільного музею. Це був тривалий і складний процес. Складність полягала в тому, що в
1991 році не було жодних наукових
рекомендацій та методичних порад зі створення шкільного музею.
Мета
музейної справи — сприяння розвитку творчих
здібностей учнів.
Музейна педагогічна
система передбачає саме таку організацію навчально-виховного процесу, за якої
учень — один із головних суб'єктів творчої діяльності.
Творча
особистість — це та цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені
творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують
їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні
цінності, які певною мірою зміцнюють людину духовно.
Музейна
справа визначає модель становлення творчої особистості
як піраміду, в основі якої гуманна людина зі всією сукупністю
творчих задатків, здібностей, мотивів. Вершина піраміди — «дослідник-філософ»,
а «дослідник-громадянин», «дослідник-винахідник»,
«дослідник-експериментатор», «дослідник-теоретик» — проміжні щаблі зростання.
Саме
ці якості найбільше розвиваються в учнів під час музейних
уроків та пошукової роботи.
Формується
національне та громадянське мислення, коли учень досліджує
проблеми, пов'язані з історією села чи міста, країни. Народжується
національна свідомість, що сприяє неупередженому
ставленню до інших культур, розумінню ролі і місця національного у світовій
загальнолюдській цивілізації.
При шкільному музеї «Історія Голубного” систематично
здійснюється пошуково-краєзнавча робота. Пошук завжди
супроводжується науково-дослідницькою діяльністю, в
результаті якої в учнів формуються такі риси:
• допитливість;
• цілеспрямованість;
• наполегливість, безмежне терпіння під час обмірковування будь-яких питань;
• ініціативність;
• оригінальність, уникання шаблонів;
• спритність, винахідливість, внутрішня свобода;
• терпимість до нечіткості, двозначності, невизначеності;
• вимогливість, прагнення не задовольнятися
приблизними відомостями, а уточнювати, добиратися до суті, враховувати думку фахівців;
приблизними відомостями, а уточнювати, добиратися до суті, враховувати думку фахівців;
• критичність розуму;
.дисциплінованість, організованість розуму.
Пошук
захоплює! Пошукова робота — це альтернатива
бездуховності.
