Мої публікації: Вчитель історії

Контрольні завдання з історії (МАН)

9 клас

Перший рівень

Завдання № 1 (2 бали)

1. Стародавня людина на території України з’явилася...

А) близько 1 млн. років тому;

Б) 500 тис. років тому;

В) 150 тис. років тому;

2. «Неолітична революція» на території України охоплює період:

А) VІІ-VІ тис. до н.е.; Б) VІ –ІV тис. до н.е.;

В) ІV-ІІІ тис. до н.е.; Г) ІІІ –І тис. до н.е.;

3. До якого київського князя, за свідченням літописця, зверталися бояри:

«Ти, княже, чужої землі шукаєш та пильнуєш, а свою покинув: трохи нас не забрали печеніги – і матір твою, і дітей твоїх »

4. Давніх слов’ян у творах римських авторів І-ІІ ст. називали:

А) поляни; Б) анти; В) венеди.

Завдання № 2 (2 бали)

Річ Посполита втратила свій суверенітет наприкінці ХVІІІ ст. тому, що:

А) ослабла влада короля;

Б) зміцніла влада магнатів;

В) між владою короля і магнатів настала рівновага;

Г) Україна здобула незалежність.

Завдання № 3 (2 бали)

Серед наведених суджень виберіть ті, що характеризують український національний рух кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.:

1) формування козацтва;

2) боротьба за відновлення автономного самоврядування українських земель;

3) вихід «Граматики малоросійського наречія» О. Павловського;

4) поширення фольклорних досліджень;

5) створення Малоросійської колегії;

6) видання твору «Історія Русів»;

7) видання «Ілюстрованої історії України» М. Грушевського;

8) поширення інтересу до вивчення архівних історичних матеріалів.

Другий рівень

Завдання № 1

(2 бали)

Заповніть схему, вказавши мови, що мали офіційний статус в українських регіонах Австро-Угорщини кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст.

Східна Галичина - Північна Буковина - Закарпаття

Завдання № 2 (4 бали)

Виберіть ознаки української культури першої половини ХІХ ст.:

1) поява професійних театрів та музикантів;

2) розповсюдження парково-архітектурних ансамблів;

3) виникнення національного стилю в архітектурі;

4) розповсюдження планів забудови міст;

5) розповсюдження модерну в архітектурі;

6) поява монументальної скульптури;

7) домінування портретного жанру в живописі;

8) виникнення національного дерев’яного зодчества;

9) домінування класицизму в архітектурі.

Завдання № 3

1. (2 бали)

Доповніть текст відповідними даними:

«Так зване Чорноморське козацьке військо, сформоване наприкінці _______ р., царський уряд в І пол. ХІХ ст. поспішив переселити на __________________.

2. (2 бали)

Доповніть текст відповідними даними:

«У місяці ___року відбулася битва під Батогом. Козацьке військо розгромило ____ тисячне _______ військо. Українськими полками керував ______________________. Союзниками козацтва в цій битві були_______________».

3. (2 бали)

За описом назвіть ім’я історичної особи:

Походить з українського князівського роду. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. Рано виявив неабиякий хист полководця: король Сигізмунд ІІ Август призначив його старостою черкаським і канівським. Потім він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там за його ініціативою запорожці збудували фортецю, яка стала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.

Третій рівень

Завдання № 1 (7 балів)

Сформуйте основні недоліки аграрної реформи 1861 р., закінчивши твердження:

1) поміщицька земля залишалась _______________________________________________;

2) за землю селянам потрібно було ______________________________________________;

3) до викупу землі селяни мали відробляти _______________________________________;

4) селяни втратили ____________________________________________________________;

5) залишалася общинна кругова порука __________________________________________;

Завдання № 2 (7 балів)

Продовжіть думку: «Розвиток капіталізму в сільському господарстві України після скасування кріпацтва мав свою специфіку…»

Завдання № 3 (7 балів)

Назвіть ім’я зображеної особи

Складіть історичний портрет

Правильні відповіді на контрольні завдання з історії 9 клас

(1 рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	А	0,5
2.	Б	0,5
3.	Святослав	0,5
4.	В	0,5
всього		2

(1 рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	А, Б	1 × 2 = 2

(1 рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	2, 4, 6, 8	0,5 × 4=2

Всього перший рівень: 2 +2+ 2 = 6

(ІІ рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	Східна Галичина – українська, австрійська мови; Закарпаття – українська, угорська мови; Північна Буковина – українська, румунська мови.	1 × 4 = 4

(ІІ рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	2, 3, 6, 9	1 × 4 = 4

(ІІ рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	1787 р., Кубань (Кавказ)	1
2.	Травень 1652; 20 тис. польське військо; Б.Хмельницький; татари	0,5 × 4 = 2
3.	Вишневецький	1
всього		4

Всього за другий рівень: 4+ 4+ 4+ = 12

(III рівень, 1 завдання, )

Критерії оцінювання	Сума балів
Науковість, правильність використання історичної термінології	1
Аргументованість, опертя на конкретні факти історії України	1
Повнота	1
Логічність	1
Культура мовлення	1
Власність суджень	1
Знання додаткової літератури	1
Всього	7

(III рівень, 2 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології та термінології того часу	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Творчий підхід	1
Всього	7

(III рівень, 3 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Власність позиції	1
Всього	7

Всього за третій рівень: 7+7+7= 21

Контрольні завдання з історії (МАН) 10 клас

Перший рівень

Завдання № 1 (2 бали)

1. Перші землероби на території України представлені археологічною культурою:

а) дніпро-донецькою; г) дунайською;

б) трипільською; д) ямно-гребінцевою;

в) буго-дністровською;

2. Встановіть відповідність між богами та їхніми ототожнюваннями із силами природи.

а) Перун 1. Бог сонця

б) Сварог 2. Бог тварин

в) Стрибог 3. Бог грому

г) Велес 4. Бог вітру

3. Впізнайте подію першої половини ХІХ ст. за описом:

Під час того повстання селяни висували вимоги повернення відрізаних земель, звільнення від обов’язкових поставок хліба і фуражу. Більшість його учасників було заслано до Оренбурзького окремого корпусу.

4. Про які події письменниця Л. Старицька-Черняхівська в 1917 році писала:

„Страшно вмерти, але ще страшніше загинути марно. Минуть роки, десятки років, століття - пам'ять про юнаків-героїв не згине вовік.

....Цей день стане днем всієї шкільної молоді України ”

Завдання № 2 (2 бали)

Доповніть речення:

1 січня 1919 р. Директорія прийняла рішення про_____________________________________. Але політична нестабільність не дозволила реалізувати це рішення. Радянська влада, яка прийшла на Україну в_________році до даного питання не поверталася.

Завдання № 3 (2 бали)

Знайдіть та виправте помилки в тексті:

У ІІІ Універсалі УЦР вітала та підтримувала Жовтневу революцію; проголошувала УНР у складі Російської Федерації; підтверджувала право приватної власності на землю; встановлювала державний контроль над виробництвом і розподілом продуктів споживання; вводила 10 – годинний робочий день; проголошувала демократичні свободи (слова, друку, совісті, тощо).

Другий рівень

Завдання № 1 (4 бали)

Встановіть відповідність між датами та подіями:

а) 1399 р. 1) Грюнвальдська битва

б) 1410 р. 2) Битва на Синіх Водах

в) 1363 р. 3) Битва на Ворсклі

г) 1490 р. 4) Повстання під проводом Мухи

Завдання № 2 (4 бали)

Доберіть відповідники:

1) Перший поділ Польщі 1772 р.	а) Приєднання до Росії Волині, Західної Білорусії і Литви; до Австрії – Кракова і Любліна з прилеглими територіями; до Прусії – решта польських територій із Варшавою.
2) Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774 р.	б) перехід до Росії земель у пониззі між Дніпром і Південним Бугом; визнання незалежності Кримського ханства від Туреччини.
3) Другий поділ Польщі 1793 р.	в) перехід до Росії східних білоруських земель із Полоцьком та Вітебськом; до Австрії – Галичини, частини Волинського і Подільського воєводств, польських земель на південь і схід від Кракова; до Прусії – північно-західної Польщі з Гданськом.
4) Третій поділ Польщі 1795 р.	г) перехід до Росії Київщини, Брацлавщини, Поділля, центральних білоруських земель з Мінськом; до Пруссії – західних польських земель із Познанню.

Завдання № 3 (4 бали)

Розшифруйте абревіатури:

РУРП -....

УСДП-...

УНДП-...

УАПЦ-...

Третій рівень

Завдання № 1 (7 балів)

Поміркуйте і доведіть на конкретних фактах, чи могло відбутись справжнє об'єднання ЗУНР і УНР у 1919 році ?

Завдання № 2 (7 балів)

Охарактеризуйте основні досягнення і прорахунки УЦР у зовнішній та внутрішній політиці. Чим, на вашу думку, вони були зумовлені?

Завдання № 3 (7 балів)

Поясніть гасло УГА «Шлях на Львів пролягає через Київ».

Правильні відповіді на контрольні завдання з історії 10 клас

(1 рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	в	0,5
2.	а-3, б-1, в-4, г-2	0,5
3.	Повстання військових поселенців в Чугуєві	0,5
4.	Бій під Крутами	0,5
всього		2

(1 рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	Проголошення автокефальної церкви; 1919 р.	1 × 2 = 2

(1 рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	1, 5	1 × 2 = 2

Всього перший рівень: 2 +2+ 2 = 6

(ІІ рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	а-3; б-1; в-2; г-4	1× 4 = 4

(ІІ рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	1-в; 2-б; 3-г; 4-а	1× 4 = 4

(ІІ рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	РУРП -...русько-українська радикальна партія УСДП-...українська соціал-демократична партія УНДП-...українська націонал-демократична партія УАПЦ-...українська автокефальна православна церква	1× 4 = 4

Всього за другий рівень: 4+ 4+ 4+ = 12

(ІІІ рівень, 1 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Науковість, правильність використання історичної термінології	1
Аргументованість, опертя на конкретні факти історії України	1
Повнота	1
Логічність	1
Культура мовлення	1
Власність суджень	1
Знання додаткової літератури	1
Всього	7

(ІІІ рівень, 2 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології та термінології того часу	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Творчий підхід	1
Всього	7

(ІІІ рівень, 3 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Власність позиції	1
Всього	7

Всього за третій рівень: 7+7+7= 21

Контрольні завдання з історії (МАН)

11 клас

Перший рівень

Завдання № 1 (2 бали)

1. Займалися полюванням на мамонтів:

А) неандертальці; Б) кроманьйонці; В) архантропи.

2. Трипільська археологічна культура існувала:

А) VІ-V тис. років до н.е.;

Б) Х-ІХ тис. років до н.е.;

В) ІV-ІІІ тис. років до н.е.

3. Доба кіммерійців охоплює період:

А) ІХ-VІІ ст. до н.е.; Б) VІІ-ІІІ ст. до н.е.; В) VІ- VІІ ст. до н.е.

4. Перша грецька колонія на півдні України Борисфеніда почала облаштовуватись в:

А) VІІІ ст. до н.е.; Б) VІІ ст. до н.е.;

В) VІ ст. до н.е.; Г) V ст. до н.е.

Завдання № 2 (2 бали)

Встановіть відповідність:

1) 1054-1068 рр. а) перемога Данила Романовича під Ярославом;

2) 1072 р. б) перемога руських військ над половцями на

р. Сіверський Донець;

3) 1111 р. в) укладення нової редакції „Правди Ярославичів”;

4) 1245 р. г) правління на Русі „тріумвірату” синів Ярослава

Завдання № 3(2 бали)

Виберіть правильну відповідь та вкажіть дату підписання цього договору:

Першим міжнародним договором, за яким іноземні держави визнавали державну незалежність України, був:

а) Кам’янецький договір;

б) Віленське перемир’я;

в) Раднотський договір.

Другий рівень

Завдання № 1 (4 бали)

Доповніть таблицю

1)	Процедура притягнення до відповідальності посадової особи, в тому числі президента
2) Анексія
3)	Вид міжнародно-правової відповідальності, що передбачає відшкодування державою збитків завданих нею в ході воєнних дій
4) інкорпорація

Завдання № 2 (4 бали)

Заповніть таблицю, указавши у відповідній графі порядковий номер події:

націоналізація надр, лісів, вод;
український народ має право сам порядкувати власне життя на своїй землі;
переведення заводів і фабрик на випуск мирної продукції;
негайно розпочати мирні переговори;
поповнення УЦР представниками меншин;
запровадження восьмигодинного робочого дня;
встановлення монополії зовнішньої торгівлі;
проголошення боротьби з контрреволюцією і спекуляцією;
створення Генерального Секретаріату;
встановлення державного контролю над виробництвом.

І Універсал	ІІ Універсал	ІІІ Універсал	ІV Універсал

Завдання № 3 (4 бали)

На фрагменті карти сучасної України позначте території, які були передані Польщею до складу УРСР після ІІ світової війни.

Третій рівень

Завдання № 1

Складіть розгорнутий план на тему: „Рух Опору в Україні в період Другої світової війни”.

Завдання № 2

Підготуйте коротку письмову доповідь на тему: „Розвиток науки і культури в УРСР (60-ті-80-ті рр. ХХ ст.)”

Завдання № 3

Чи можемо ми сьогодні стверджувати, що подолали «культ особи»? Напишіть твір – есе з цієї проблеми.

Правильні відповіді на контрольні завдання з історії 11 клас

(1 рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	Б	0,5
2.	В	0,5
3.	А	0,5
4.	Б	0,5
всього		2

(1 рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	1-г; 2-в; 3-б; 4-а	0,5 × 4 = 2

(1 рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	в) 1656 р. Раднотський договір	1 × 2 = 2

Всього перший рівень: 2 +2+ 2 = 6

(ІІ рівень, 1 завдання)

№	правильна відповідь		оцінювання
1.	Імпічмент	Процедура притягнення до відповідальності посадової особи, в тому числі президента	1× 4 = 4
	Анексія	Насильне загарбання приєднання державою частини або всієї території, що належить іншій державі, усупереч волі її населення
	Репарація	Вид міжнародно-правової відповідальності, що передбачає відшкодування державою збитків завданих нею в ході воєнних дій
	Інкорпорація	Включення до свого складу, приєднання

(ІІ рівень, 2 завдання)

№	правильна відповідь				оцінювання
1.	2, 8	5, 9	6, 4, 10	1, 3, 7	1 × 4 = 4

(ІІ рівень, 3 завдання)

№	правильна відповідь	оцінювання
1.	Волинська; Рівненська; Львівська; Тернопільська, Івано-Франківська області	1 × 4 = 4

Всього за другий рівень: 4+ 4+ 4+ = 12

(ІІІ рівень, 1 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Науковість, правильність використання історичної термінології	1
Аргументованість, опертя на конкретні факти історії України	1
Повнота	1
Логічність	1
Культура мовлення	1
Власність суджень	1
Знання додаткової літератури	1
Всього	7

(ІІІ рівень, 2 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології та термінології того часу	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Творчий підхід	1
Всього	7

(ІІІ рівень, 3 завдання)

Критерії оцінювання	Сума балів
Уміння оперувати історичними фактами та датами	1
Доцільне використання історичної термінології	1
Логічність	1
Аргументованість доведення	1
Образність мови	1
Повнота розкриття теми	1
Власність позиції	1
Всього	7

Всього за третій рівень: 7+7+7= 21

Завдання з історії України (МАН) 9 клас

Перший рівень

Завдання №1 (2 бали)

1. Трипільська археологічна культура на території України існувала в період:

А. ІV – ІІІ тис. до н. е.

Б. ІІІ – ІІ тис до н. е.

В. ІІ – І тис до н. е.

Г. І тис. до н. е. – І тис. н. е.

2. Створення Пересопницького Євангелія припадає на:

А. 1446 – 1451 рр.

Б. 1536 – 1541 рр.

В. 1556 – 1561 рр.

Г. 1626 – 1631 рр.

3. Діяльність Першої Малоросійської колегії.

А. 1612 – 1617 рр.

Б. 1722 -1727 рр.

В. 1732 – 1731 рр.

Г. 1842 – 1847 рр.

4. В якому році Василь Капніст здійснив таємну місію до прусського короля?

А. 1761 р.

Б. 1771 р.

В. 1781 р.

Г. 1791 р.

Завдання №2 (2 бали)

Вставте в тексті пропущені прізвища, назви міст та документа.

«Після від’їзду наказного гетьмана _________________ до ___________ рух за розширення автономії козацької держави очолив миргородський полковник ______________. Він домігся укладання ________________ чолобитних - статей, підписаних у середині серпня – на початку вересня 1723 р.»

Завдання №3 (2 бали)

Із перерахованого виберіть те, що характерне для «неолітичної революції» на території України.

А. з’явилися неандертальці;

Б. відбувся перехід від привласнювального господарства до відтворюючого;

В. формуються землеробсько-скотарська і мисливсько-рибальська зони;

Г. з’являються кроманьйонці;

Д. люди почали використовувати вогонь;

Е. винайдено гончарний посуд;

Є. на зміну матріархату прийшов патріархат;

Ж.. винайдено лук та стріли.

Другий рівень

Завдання №1 (4 бали)

Вкажіть, якому поняттю відповідає тлумачення.

1. Закупи	А. - селяни, змушені працювати у феодала за угодою.
2. Рядовичі	Б. - селяни, що відбували повинності у вигляді панщини.
3. Челядь	В. - колишні смерди, що втратили господарство й потрапили в залежність від феодала, взявши в борг гроші.
4. Тяглі	Г. - повністю залежні селяни від свого власника, що становили основну робочу силу панського господарства.

Завдання №2 (4 бали)

Назвіть позитивні наслідки революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії для українського населення.

№	Наслідки революції
1
2
3
4

Завдання №3 (4 бали)

1. Про кого йде мова?

Його вважають продовжувачем справи Йова Борецького. Народився в сім’ї молдовського господаря. Навчався в Львівській братській школі, Замойській академії, європейських університетах. Був військовим, брав участь у битві під Хотином. Значну частину життя присвятив духовному служінню. Ініціатор створення відомого навчального закладу. Канонізований православною церквою.

2. Хто автор цих слів?

«Про закон, що Мойсей дав, та про благодать і істину, що Ісусом Христом були; і про те, як закон відійшов, благодать же й істина землею усю заповнили і віра на всі народи поширилась і до нашого народу руського дійшла».

3. Про якого відомого діяча нової історії України писав О. Субтельний?

«Важко переоцінити вплив, що він справив на перебіг української історії. Українські, російські та польські історики порівнюють його здобутки з досягненнями таких гігантів ХVІІ ст., як Олівер Кромвель в Англії та Валенштайн у Богемії. …Він відновлює український політичний організм там, де він давно перестав існувати, створює могутнє високоорганізоване військо з юрби некерованого селянства і козаків; у гущі народу, зрадженого старою верхівкою, він знаходить і згуртовує навколо себе нових діяльних ватажків».

4. Вставте в текст пропущене прізвище.

«Символом товариства став золотий перстень з вигравіруваними іменами слов’янських просвітителів. Братство діяло нелегально. Невідомо, чи був _______________ безпосереднім учасником братства. Але його вплив на братство був значним. Він спонукав до активної роботи і вважав, що лише просвітницької діяльності недостатньо і потрібно готуватися до повстання проти самодержавства».

Третій рівень

Завдання №1 (7 балів)

Ви отримали завдання підготувати повідомлення на тему «Соратники Богдана Хмельницького». Про кого і що ви напишете?

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - повідомлення	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №2 (7 балів)

Доведіть, що в другій половині ХVІІІ ст. будь-які спроби відновити українську державність не могли увінчатися успіхом.

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - доведення	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №3 (7 балів)

Порівняйте соціально-економічне становище населення західноукраїнських земель та Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст. Що в цьому становищі спільне і що відмінне?

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання – порівняння (текстове або у вигляді таблиці)	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання з історії України (МАН) 10 клас

Перший рівень

Завдання №1 (2 бали)

1. Вкажіть період федеративного монархічного співправління трьох синів Ярослава Мудрого, яке увійшло в історію як «тріумвірат Ярославовичів».

А. 1052 – 1073 рр.

Б. 1054 – 1073 рр.

В. 1054 – 1074 рр.

Г. 1052 – 1074 рр.

2. Вкажіть період гетьманування К. Розумовського.

А. 1722 – 1727 рр.

Б. 1734 – 1750 рр.

В. 1750 - 1764 рр.

Г. 1764 – 1775 рр.

3. Вкажіть, якого року І. Франко та М. Павлик заснували Русько-Українську радикальну партію (РУРП).

А. 1890 р.

Б. 1896 р.

В. 1900 р.

Г. 1901 р.

4. Коли Директорією проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР?

Завдання №2 (2 бали)

1. Вставте в тексті пропущені прізвища, назву міст та органів влади.

«В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання взяли під контроль усі головні пункти м.__________. Над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор. До 8 листопада ___________ ___________ ___________ призначила перший уряд Української держави - ___________ _______________ _______________, головою якого став _________________ ».

Завдання №3 (2 бали)

Із перерахованого виберіть положення, що розкривають основний зміст Другого універсалу Української Центральної Ради.

А. проголошення автономії України в складі федеративної Росії;

Б. пропозиція Тимчасовому уряду затвердити Генеральний секретаріат як найвищий крайовий орган влади;

В. відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів;

Г. оголошення про початок переговорів з країнами Антанти;

Д. поповнення Центральної Ради представниками національних меншин;

Е. поширення влади Центральної Ради на Київщину, Поділля, Волинь і частину Чернігівщини;

Є. командирування представників Центральної Ради до військового міністерства, Генерального штабу та Ставки Верховного головнокомандування;

Ж.. оголошення про початок мирних переговорів з країнами Четверного союзу.

Другий рівень

Завдання №1 (4 бали)

Вкажіть, якому поняттю відповідає тлумачення

1. Хлопомани	А. - вихідці з купців, духовенства, селянства, дрібного чиновництва, які здебільшого займалися розумовою працею, прагнули допомогти пригнобленим верствам населення, займалися просвітницькою роботою, критикували самодержавство.
2. Радикали	Б. - учасники суспільно-політичного руху 60-70-х рр. ХІХ ст., переважно із різночинців, які робили ставку на селян як одну із основних рушійних сил в поваленні самодержавства, прихильники соціальної революції.
3. Народники	В. - учасники суспільно-політичного руху, що розмовляли виключно українською мовою, вбирались у національний одяг, дотримувалися народних звичаїв і обрядів, надавали перевагу етнографічній діяльності, проводили серед народу роз’яснювальну роботу.
4. Різночинці	Г. - представники політичної течії, руху, прихильники змін, рішучого проведення реформ силовими методами.

Завдання №2 (4 бали)

Встановіть хронологічну послідовність подій, вказавши біля кожної дату.

А. Бій за гору Маківка.

Б. Створення Головної української Ради.

В. «Брусиловський прорив».

Г. Галицька битва.

Завдання №3 (4 бали)

1. Про кого йде мова?

Засновник Харківського університету, вчений і конструктор, автор відкриттів у неорганічній та органічній хімії, визначний агроном, метеоролог.

2. Хто автор цих слів?

«Часи вишиваних сорочок … минули і ніколи вже не вернуться. Українська інтелігенція стає до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить в сили свої і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ..».

3. Хто він?

Під час Першої світової війни перебував у лавах австрійської армії. З червня 1915 року - в російському полоні. В жовтні-листопаді 1917 року сформував галицько-буковинський курінь січових стрільців. У час антигетьманського повстання виступив на боці Директорії. Упродовж 1918 – 1919 років веде бойові операції проти більшовицьких та денікінських військ. Навесні 1920 року емігрував до Чехословаччини, де розгорнув широку роботу із створення принципово нової політичної організації.

4. Про якого відомого діяча новітньої історії України пише Іван Лисяк-Рудницький?

«Надмірна молодість провідників, що серед них багато мали тільки по двадцять кілька років! Навіть релятивно старша група (покоління Петлюри і Винниченка) складалася з людей, що мали небагато понад тридцятку. _____________, завдяки своїй сивій бороді та силою контрасту до молодиків, що його оточували, робив (…) враження старого «січового діда». Але навіть цей «патріярх» мав ледве 51 рік (нар. 1866), отже, як на державного мужа, був у середньому віці. Це засилля молоді вносило в наші визвольні змагання ентузіазм та духа жертвенности, але разом із цим недосвідченість, студентський догматизм, перевагу темпераменту та сентиментів над розумною волею».

Третій рівень

Завдання №1 (7 балів)

Підготуйте повідомлення на тему «Василь-Костянтин Острозький – культурно-освітній діяч».

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - повідомлення	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №2 (7 балів)

Доведіть, що українські землі в другій половині ХІХ ст. зазнали впливу модернізації, але ступінь модернізаційних процесів не був однаковим на всіх територіях.

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - доведення	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №3 (7 балів)

Порівняйте внутрішню політику Центральної Ради та гетьманського уряду. Що в ній було спільне і що відмінне?

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання – порівняння (текстове або у вигляді таблиці)	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання з історії України (МАН) 11 клас

Перший рівень

Завдання №1 (2 бали)

1. Вкажіть на рік, в який відбулося об’єднання Галицького та Волинського князівства в єдину державу.

А. 1171 р.

Б. 1185 р.

В. 1199 р.

Г. 1205 р.

2. Вкажіть, коли укладено Гадяцький договір.

А. 1654 р.

Б. 1658 р.

В. 1668 р.

Г. 1669 р.

3. Вкажіть на хронологічні рамки Галицької битви

А. серпень-вересень 1914 р.

Б. квітень-травень 1915 р.

В. червень-вересень 1916 р.

Г. травень-червень 1917 р.

4. Коли Київ звільнено від нацистів?

Завдання №2 (2 бали)

Встановіть відповідність між діячами та їхніми посадами

А. В. Винниченко 1. - командир Галицького куреня Січових стрільців.

Б. М. Грушевський 2. - президент ЗУНР, голова Української Народної Партії.

В. Є. Петрушевич 3. - голова Генерального секретаріату Центральної Ради.

Г. Є. Коновалець 4. - голова Української Центральної Ради.

Завдання №3 (2 бали)

1. Вставте в тексті пропущені прізвища, назву міст та органів влади.

У повоєнні роки з ініціативи ______________ розпочався період чергового тиску на діячів освіти, науки, культури, який дістав назву ________________. Першим під вогонь нищівної критики потрапив відомий український письменник-гуморист _________________, який тільки-но повернувся зі сталінських таборів. Пік кампанії ідеологічного шельмування українських митців припав на ______ рік.

Другий рівень

Завдання №1 (4 бали)

Вкажіть, якому поняттю відповідає тлумачення.

1. Радгоспи	А. - колективні селянські господарства, які утворювалися на основі об’єднання землі, реманенту, посівних матеріалів, худоби, присадибних ділянок тощо.
2. Комуни	Б. - територіальні органи управління народним господарством УРСР упродовж 1957 – 1965 років.
3. Раднаргоспи	В. – примусово запроваджена колективна форма сільськогосподарського виробництва, в яких об’єднувалися посіви та майно, але присадибна ділянка та необхідний для її обробітку реманент залишалися в розпорядженні селянина.
4. Артілі	Г. - великі державні підприємства, створені для обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції.

Завдання №2 (4 бали)

Встановіть хронологічну послідовність подій, вказавши біля кожної дату.

А. Вигнання гітлерівських військ з території України.

Б. Створення Української повстанської армії.

В. Найбільша танкова битва початкового періоду Великої Вітчизняної війни.

Г. Анексія СРСР Бесарабії і Північної Буковини.

Завдання №3 (4 бали)

Встановіть відповідність між окупованими українськими землями і державами та адміністративними утвореннями, яким вони були підпорядковані в 1941 – 1944 роках.

1. Київщина, Житомирщина, Рівненщина, Дніпропетровщина	А. Дистрикт «Галичина» в складі польського Генерал-губернаторства.
2. Львівщина, Станіславщина, Тернопільщина, Західна Волинь	Б. Військова влада тилового району групи армії «Південь».
3. Чернівецька та Ізмаїльська області	В. Рейхскомісаріат «Україна».
4. Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас, Крим	Г. У складі Румунії.

Третій рівень

Завдання №1 (7 балів)

Розкрийте особливості розвитку української культури в другій половині ХІХ століття.

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - акцентування на особливостях розвитку	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №2 (7 балів)

Підготуйте тези виступу на учнівську конференцію на тему «Радянська модернізація в Україні».

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання - тези виступу	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Завдання №3 (7 балів)

Порівняйте життя населення Радянської України та західної України в Польщі в міжвоєнний період. Яку територію України цього періоду ви обрали б для місця проживання ? Відповідь обґрунтуйте

Критерії оцінювання	Сума балів
Ступінь розкриття теми, достовірність фактичного матеріалу	4
Логічність і послідовність висвітлення теми, самостійність суджень	1
Дотримання вимог завдання – порівняння (текстове або у вигляді таблиці), обґрунтування місця проживання	1
Грамотність, дотримання культури писемного мовлення	1
Всього:	7

Сидорчук Н.М.

Археологічними стежками Березнівщини

1. м. Березне

Перші сліди перебування людей на території району стосуються періоду бронзи (П тисячоліття до нашої ери). Зокрема залишки таких поселень виявлені в м.Березне, селах Карачун, Кургани, Моквин, Голубне, селищі Соснове та інших.

В кінці VI - на початку VII століття на Волині, в яку входила сучасна територія району, виникло об'єднання племен державного типу на чолі з дулібами-волинянами. В X столітті територія краю ввійшла до складу Київської Русі, що сприяло його економічному і культурному розвитку. На території району збереглася низка археологічних пам'яток періоду Київської Русі. Серед них сліди давньоруських селищ ХІ-ХП століть в с.Бистричі (урочище Вольки), на мисах лівого берега річки Случ між селами Бистричі і Колодязне, давньоруські городища в селах Більчаки, Губків, Маринин, Голубне.

Ще в кінці XIX століття на околиці Березного виявлено рештки давньоруського городища ХЇЇ-ХШ ст. Тому є всі підстави припускати, що в той час на території селища знаходилось якесь поселення. Літописи свідчать, що в середині XI ст. вздовж річки Случ стояли добре укріплені міста-фортеці. Коли після взяття Києва в 1241 році золотоординські полчища рушили на Волинь, мешканці цих міст чинили їм героїчний опір, захищаючи рідний край.

А ще до цього на українських землях з'явилась консолідуюча сила - галицько-волинський князь Данило Романович, який об'єднав під своєю владою Галич, Волинь і Київ. Він мав великий вплив на Турово-Пінське князівство. Татарська навала 1240-1241 років перешкодила подальшому об'єднанню українських земель. Змушений поїхати до ханського двору в Сарай і визнати залежність від Орди, Данило Романович готувався до подальшої боротьби з татарами, проводячи походи на прикордонні землі по руслах річок Случ і Горинь проти так званих "татарських людей", будуючи укріплення і шукаючи союзу з Заходом, зокрема з римським папою Інокентієм IV. І саме в зв'язку з цими походами князя Данила спливає назва Андріїв як володіння "крупнейшего воеводы княжеского Андрея Дворского". Дійсно, в Данила Романовича був боярин і полководець Андрій, який прославився в походах проти поляків, угрів і литовців. Тому, природно, князь міг подарувати за заслуги або передати під його управління разом новозавойовані землі. У праці В.Пашуто "Очерки по истории Галицко-Волынской Руси" говориться про воєводу Андрія Дворського. Тому більш ймовірна друга версія. Дворський - це тіун, приватний урядовець князя, який завідував усім його двором. Йому підлягала публічна адміністрація і частково суд. Далі В.Пашуто ще раз згадує про Андрія, пишучи, що Б.Стидливий у відповідь на похід руських князів здійснив набіг на Волинь, де "доходив до Андрієва". Однак, це не є першоджерело, а лише слово пізнішого автора. Перша достовірна письмова згадка про Андріїв відноситься до 1445-го року. Яким же було на той час політичне становище українських земель і Андрієва? ХІУ-ХУ ст. займають особливе місце в історії феодально-роздрібнених середньовічних українських земель, більша частина яких з ХІІІ-го ст. перебувала у важкій залежності від Золотої Орди, яка внаслідок кількох завойовницьких походів поширила своє панування на більшу частину Східної Європи. Саме в цьому столітті, вперше з часів встановлення ординського панування, відбуваються великі позитивні зрушення в подоланні феодальної роздрібненості і політичному об'єднанні земель, відбувається формування української народності. Для Південно-Західної Русі цей період характерний ще й тим, що в результаті експансії сусідніх держав її землі було розчленовано в державно-політичному відношенні, більшість з них була включена до Польського королівства і Великого князівства Литовського.

Землі Волинської Русі, в тому числі і місто Андріїв, в силу династичного зв'язку Дмитра-Любарта з Романовичами як спадкове володіння перейшло під його безпосередню владу і набрало статус удільного князівства в складі Великого князівства Литовського.

Входження українських земель до складу Литви було для українського народу меншим лихом у порівнянні з татарським ярмом. Давньоруська мова стає державною мовою в литовській державі.

У 1445 році великий князь Свидригайло подарував Андріїв разом з іншими маєтностями князю Дмитру Сангушку в приватну власність. Князівства в адміністративному відношенні поділялись ще на волості і повіти. До кінця ХУ ст. волості і повіти стали основними одиницями адміністративно-територіального поділу українських земель. У 1452 році в документах згадується "Березнівський повіт".

Андріїв, таким чином, ще в ХУст. виконував функцію адміністративного осередку.

Після Дмитра Сангушка Андріїв належав до володінь Пашки Духновича, а після нього - Михайлу Головні, котрий, як вказує О.Цинкаловський в праці "Стара Волинь і Волинське Полісся", платить за Березне "з 20 димів (господарств чи дворів), трьох городней, одного вального колеса і однієї фолюша-валярні". Пізніше воно переходить від одних володарів до інших різними шляхами: або спадковим, або через продаж. Тільки на початку XVII ст. власниками містечка були князь Криштоф Лабунський, княгиня Олександра Чарторийська. В книгах Кременецького Бродського суду є запис про посесію князем Миколою Чарторийським маєтку в м. Андріїв у Олександри Лагодовської.

В XVI ст. містечко входило до складу Луцького повіту Хупківської волості. Тому слід сказати кілька слів про Хупківський замок, якому підпорядковувалось містечко.

Губківський замок (Хупківський) був побудований на Княжій горі в XV ст. па місці давньоруського городища ХІ-ХП ст. і став головною резиденцією феодалів Семашків, які поселилися спочатку "на Губці". Вперше поселення Губків згадується в письмових джерелах 1504 року, коли його зруйнували татари, які повертались з північних районів. Першим, відомим нам Семашком, був Богдан Михайлович –ковельський староста, який помер в 1545 році. Його син, Олександр Семашко, володимирський підкоморій і луцький староста, був також брацлавським каштеляном і мав право засідати у польському сенаті. Він прославився своєю винятковою відвагою в боях з татарами, які в 1577 році двічі штурмували Дубне.

Під час селянсько-козацького повстання Северина Наливайка в 1596 році замком оволоділи загони Григорія Лободи. Власника замку було схоплено і посаджено до в'язниці.

Під час Північної війни, відступаючи, шведські війська в 1708 році зруйнували фортецю в Губкові, мури якої на той час були найпотужніші в Луцькому повіті. Після штурму почалась епідемія чуми. Жителі замку, яким вдалося врятуватися, переселились на лівий берег річки, де заснували на місці старого поселення нове -Людвипіль (Соснове).

У 1711 році через Губків рухалася російська армія на війну з Туреччиною. Фортеця зазнала остаточного руйнування і вже не відбудовувалась. Губківський "ключ" від Семашків перейшов до Четнарів, а в 1755 році за 277 тис. золотих разом з сусідніми селищами його купив поляк Фелікс Бічинський.

Повертаючись до основної розповіді, зазначимо, що до 1700-го року містечко носило назву Андріїв. З середини XVI ст. паралельно вживаються назви Андріїв і Березне. Наприклад, в документі від 15 березня 1584 року ми читаємо: "Березне або Андріїв". Пізніше містечко стали іменувати Береженою, Бережним, а в XIX ст. усталилася назва Березне.

Назва походить від імені засновника поселення Андрія, що є характерним для багатьох населених пунктів цієї місцевості. Назва Березне виникла від відозміни слова Набережне, Бережне, оскільки було розміщене на березі річки Случ. Ще одна версія походження назви Березне пов'язана з березовими гаями. Одна з легенд говорить, що засновником давнього поселення, яке має сліди поселення первісної людини, про що свідчать кам'яні речі і зброя того періоду, а пізніше заселяли слов'янські племена дулібів, що належать до південно-східної групи слов'ян, був Береза. Так що схилятись до однієї з версій походження назви Березне неможливо. Кожна з легенд має право на своє існування. Народ у своїй уяві наділяв героїв легенд та переказів такими рисами, які шанував і до яких прагнув: добрим серцем, золотими руками, співчутливістю до людського горя. Прославляючи своїх обранців, народ таким чином висловлює свою одвічну мрію про перемогу добра над злом, правди над кривдою.

2.Село Губків

Назва походить від слова "губка", гриб, що росте на деревах. Інша версія походження назви Губків від слова Гапка, Гапків або від власного імені Хупков. Давня історія цього села та його замку має багато легенд, кожна з них має право на існування. Вперше згадується в 1596р. під іменем містечка Хупкова Луцького повіту. Столітніми легендами оповиті перекази про скарбошукачів та скарби. Скільки казок записано, скільки неймовірних історій... З давніх-давен люди виявляли інтерес до стародавніх могил, поселень. Не менш популярними були й легенди про казкові багатства, приховані розбійниками. Уже в письмових джерелах ХШ ст. трапляються подібні свідчення.

Територія "Надслучанської Швейцарії" в давньоруські часи була центром торгівельних шляхів. В ту епоху Случ була судноплавною. Якщо рухатись за течією річки в напрямку смт. Соснове (не доходячи до залізобетонного мосту) знаходиться урочище "Могилки". В середині 20-х років XX століття місцевими селянами на крутому березі річки Случ було знайдено скарб римських срібних динарів. 36 монет II століття нашої ери із цього скарбу знаходяться в експозиції Краківського археологічного музею. В різні періоди на території Губківського замку та давньоруського городища було знайдено 9 римських монет (срібні римські динари) її століття нашої ери, які є окрасою Варшавського археологічного та Волинського краєзнавчого музеїв.

Маси римських монет стали надходити на територію України ще в середині ІІ ст. н.е. Це були монети Римських імператорів, зокрема Марка Аврелія та імператора-гладіатора Коммода, які становлять більшу частину скарбу римських монет, знайдених в "Надслучанській Швейцарії". Але справа тут не в імператорах і не в Римі, а в тому, що саме тут існувало таке суспільство, яке змогло прийняти й оперувати цими монетами, і було достатньо зрілим, щоб використовувати їх в торгівлі. В цей час на території Східної Європи панувала відома в усьому світі археологічна культура, яка дістала назву Черняхівської. Саме вона стала праматір'ю формування майбутнього давньоруського суспільства.

Історія села Губків сягає в сиву давнину. Як засвідчують писемні джерела, перша згадка про Губків датується 1504 роком. В різні історичні періоди назва населеного пункту змінювалася Хрупков, Губибор, Губник, Губків, Губка, Ґапків. Археологічні дослідження, які проводилися в 1974 році експедицією Ю.М.Нікольченка, виявили на терасі високого правого берега р. Случ неподалік від руїн феодального замку давньоруське городище ХІ-ХІІ століть. Городище мало вигляд трапеції розміром близько 50x80x100 метрів. Воно розміщене на висоті близько ЗО метрів над заплавою річки. Оборонні споруди городища не збереглися.

Археологічні знахідки дають підставу припускати, що на місці руїн феодального замку було давньоруське городище ХІ-ХІІІ століть. Переконливим підтвердженням цієї гіпотези є шматки глиняного посуду тієї доби, які трапляються на схилах замкової гори.

Відомий краєзнавець Волині і Полісся Олександр Цинкаловський в своєму дослідженні "Стара Волинь і Волинське Полісся" (побачило світ в 1914 році) доводить, що Губківський замок засновано в XV столітті.

Цю думку підтримує і відомий дослідник волинської старовини В.Руліковський. В "Историко-статистическом описании церквей й приходов Волынской епархии" Теодоровича знаходяться відомості про Губківський замок і його власників. "Село Губків під назвою містечка Хубкова Луцького повіту, як володіння каштеляна Брацлавського, старости Луцького, Володимирського підкоморія Олександра Семашка" згадується в актах від 7 березня 1596 року та в акті від 10 січня 1596 року. Першим відомим Сімашком, який володів Губківським замком, був Богдан Михайлович, Ковельський староста, що помер у 1545 році. Його син Олександр Сімашко був знаним на Волині феодалом. Він відзначився своєю відвагою в битві 1537 року під Дубном. Олександр Сімашко один з перших на Волині, за сприяння єзуїта Гербста, перейшов у католицьку віру. З того часу серед населення Волині про нього пішла недобра слава католика-фанатика, ворога православної віри і свого народу. Олександр Цинкаловський подає відомості, що його син помер у 1618 році і похований в місті Луцьку в єзуїтському костелі. Протягом століть Губківський замок руйнувався і відроджувався знову, зокрема в 1504 році замок був зруйнований татарами.

Замок у Губкові за композицією і пропорціями вважався одним з найдосконаліших у Волинській школі оборонних комплексів. Споруда була подібна до трапеції в плані, мала чотири кутових вежі з бійницями, в'їзну браму і підйомний міст. У дворі знаходилися житлові і господарські будівлі. На подвір'ї замку залишився глибокий колодязь, змурований з каміння. Під замком були льохи, в'язниця. Збереглася легенда, що Губківський замок був з'єднаний підземним ходом з Марининським православним чоловічим монастирем. Відносна висота гори, на якій стоїть замок, над літнім рівнем річки понад 32 метри.

В історичному музеї місцевої школи зберігаються рештки вогнепальної і холодної зброї XУ-ХVII століть. Часто трапляються на території села глиняні люльки.

Олександр Цинкаловський подає нам дві легенди про Губківський замок. Перша легенда говорить про хлопця, який впав до глибокої пивниці і знайшов там багато грошей, і про скупого селянина, який, зачувши про це, кинув свого сина також до льоху, але той пропав під замком без сліду. Друга легенда оповідає про взяття містечка і замку татарами в 1504 році. "Побиті під містечком Клецьком на Поліссі, Криловом і Новогрудком, розпорошені татари верталися поліським бездоріжжям до Криму. В урочищі "Татарський груд" (острівок серед непрохідних боліт під Губковом) татари заклали табір, підживлюючись кінським м'ясом. Тоді жінка Сергія, що проживала на околиці лісу, відома як чарівниця, показала їм дорогу до Губкова, кажучи: "У велику п'ятницю почуєте, як дзвонять у церкві і йдіть у тому напрямку і на схід керуйтесь, там знайдете місто, замок і церкви. Татари знайшли містечко і зруйнували його, але не змогли здобути церкви, що стояла на високій горі.

Губків згадується також в актах від 1596 року у свідченнях возного про те, що замок був взятий сотнею з війська Северина Наливайка Григорія Лободи, який оволодів неприступною твердинею.

В XVII столітті в Губківському замку був свій бургомістр і лавники (члени міської управи).

В 1704 році, проходячи через Губків, російські війська Петра І зовсім сплюндрували містечко, "не залишивши ані однієї крамнички, ані винниці".

В 1708 році шведи остаточно зруйнували Губківський замок, після чого він не відбудовувався. В 1713 році містечко перестало існувати і від того часу більше не підносилося. Губківський замок і 16 сіл перейшли від Семашків до родини Центаврів. У 1755 році ці володіння купив за 277 тисяч польських злотих Фелікс Бічинський.

Минувши Княжу гору, можна побачити залишки давньоруського городища, ми потрапляємо до підніжжя піщаної гори, яку в народі назвали "Дзвонецькою горою". На "Дзвонецькій горі" є давня єврейська могила. На вершині гори стоїть великий кам'яний хрест, який похилився від "тяготи століть". Місцеві жителі розповідають про те, що коли в сонячну погоду прикласти вухо до землі, то чути відголос дзвонів. Тому і назвали її "Дзвонецькою".

3.Село Голубне

Село Голубне є мальовничим куточком з ланцюжком кількох голубих озер. Одна з цікавих і історичних пам'яток села - залишки старого замчища на південно-східній околиці Голубного. Це площадка з насипами прямокутної форми розмірами 110x134 м. Земляний вал його сягає висоти від 3,5 до 5м.Вал добре зберігається з трьох сторін і лиш із заходу зруйнований, біля східної сторони в кутах укріплення помітні залишки бастіонів. В давнину на валах були дерев'яні стіни та бастіони, башти, (рис. )

На мою думку такі земляні вали з'явилися на нашій території саме в той період, коли засновувалася Київська Русь. Було це десь у ІХ-Х століттях.

Основною формою державних утворень у східних слов'ян в ІХ-Х ст. стали князівства територіальні, що об'єднували землі різних племен.

Центрами князівства стали міста, що виникали також у IX-X ст. в результаті розвитку ремесла та торгівлі. В містах поселялися ремісники та купці і тут же знаходився замок феодала. Міста, феодальні замки та садиби володарів були укріплені валами, частоколами і ровами. Це були так звані городи -- місця огороджені оборонними спорудами. Саме від них залишилися численні городища. В нашому, Березнівському районі, такі городища відомі в селах Маринин та Більчаки.

На території сучасної Рівненщини в XII ст. утворились Пересопницьке, Дорогобузьке та Степанське князівства з центрами у містах: Пересопниці /сьогодні село Пересопниця, об'єднане с с.Білів Рівненського району/, Дорогобужі /тепер в Гощанському районі/ і Степань /тепер Сарненського району/. Ці князівства утворювали "Погоринні землі". Північна частина сучасної Рівненщини входила до складу Турово-Пінського князівства, а південно-східна -- перебувала у складі так званої Болохівської землі. Після об'єднання в 1199 році Галицької та Волинської земель в Галицько-Волинське князівство, землі теперішньої Рівненської області стали частиною цього князівства.

На території села Голубне є височини, де знаходилися поселення найдавніших людей, якими вони в давнину огороджували свою стоянку.

Мною доведено те, що із зовнішньої сторони цих височин вони були обнесені водою для того, щоб вороги не могли напасти на їхню стоянку.

Недалеко від цього городища протікала річка Перебіг. Вона була не дуже широкою, але досить таки глибокою. В ній водилося багато риби. Значить, жителі цього городища займалися рибальством.

Отже, я хочу зробити такий висновок, що люди почали освоювати землі лісу і заселяли її на південній стороні села. І якщо взяти, на теперішній час, за центр стародавнє городище, то можна побачити, що на північ і на схід - менше людських поселень та освоєних земель, а на південь найбільш заселена територія села Голубне. Це все на мою думку, пов'язане з природними умовами та розвитком господарства на цій території села Голубне.

Замчище знаходиться в південній частині села на лівому березі річки Перебіг, Воно являє собою бастіонне укріплення прямокутної, в плані, форми. Перед ним проходив рів, в західній частині вали зруйновані . В східній частині їх сучасна висота близько 3,5 м.. В східному та південному кутах збереглися бастіони, довжина їх сторін близько 15 метрів. Рів краще зберігся з південно-східної сторони Тут його сучасна глибина 1,2-2 метри, План укріплення, наявність бастіонів свідчить про використання Західноєвропейських традицій будівництва фортець, які поширились в XVI ст..

Подібні укріплення збереглися і в наших місцевостях Рівненської області. Найбільш відомі в Степані Сарненського району, с.Пересопниці Радивилівського району. Будували їх в ХУІ-ХУП ст. для захисту населення України від ворожих нападів. Перш за все від набігів татарських орд.

В нашій школі є дані про те, що село вперше згадується у 1595 році. Цей спогад записаний за даним роком у польській книзі "Словник географічний Королівства Польського". Варшава, 1882 рік, том III, сторінка 114-115: "Я, Іван Гулевич, підкоморій Луцький, з'їхав на грунт села Голубне І серед мокрот, валів і горбів заснував свою резиденцію".

Село на той час було фільварком князів Радзівілів і уже мало 48 селянських хат.

Але найцікавіший факт саме той, що уже у 1595 році згадуються "горби" та "вали". Я поставила перед собою запитання: що ж це означає? Подумавши та зробивши висновок можу сказати, що до 1595 року уже городище існувало. Адже у вище згаданому документі за даний рік можна прочитати: "... оселя Голубне дуже давня, доісторичного походження. Це колишнє городище, на якому знаходять кам'яні сокири, стріли і різні крем'яні знаряддя праці. Стародавня оселя виникла, напевне, дуже давно. На валах зустрічаються частоколи".

Якщо добре задуматися над описом "давньої оселі" у польській книзі, то можна поставити таке запитання: про яке саме поселення йдеться в даному документі? Хочу зробити такий висновок: значить, до вище згаданого року /1595/ на території села знаходилося поселення, яке бере початок ще з давніх часів. Якщо в 1595 році ці вали були вже зруйновані, значить тут було поселення, яке бере початок ще з давніх часів, і люди тут жили набагато давніше /тому, що у документі сказано, що у 1595 році було 48 хат/.

Значить на території села Голубне /є усі підстави це довести/ існувало поселення десь у ХІ-ХП ст. і не маленьке, а доволі таки велике із феодальним замком, який був огороджений. Саме цей факт було досліджено за допомогою археологів обласного краєзнавчого музею міста Рівне.

У вересні 1997 року було досліджено культурний шар в
південній частині городища /замчища/ - керівником розкопок був
Прищепа Б.А., брали участь в розкопках учні Голубнівської
загальноосвітньої школи І-Ш ступенів на чолі з вчителем історії,
керівником історико-краєзнавчого гуртка "КРАЯНИ" Сидорчук Н.М. Було встановлено те, що шурф розмірами 1,5x6 метрів було закладено поблизу південного бастіону. Встановлено, що гумусний шар має товщину 0,3 метри. Нижче залягає світлий пісок,

Гумусний шар насичений різноманітними знахідками: уламками кераміки, залізними виробами, фрагментами скляного посуду.

Керамічна продукція, яку було знайдено, була поділена на побутову та архітектурно-декоративну. До побутової належить посуд і керамічні вироби малих форм /іграшки, люльки/. До архітектурно-декоративної кераміки - кахлі. До посуду відносяться уламки горщиків, макітр, тарілок, кухлів. Здебільшого переважають горщики з білої глини однак зустрічаються також сіро глиняні /задимлені/. Вони прямі, мають, ледве відхилені назовні вінця, в місці переходу від вінець до плічок вони мають різний злам, плічка округлі. Горщики прикрашались: орнаментом нанесеним фарбою на вінця та плічка. Фарба коричневого кольору, орнамент складається з паралельних та хвилястих ліній. Уламки знайденої макітри належать посудині темно-сірого кольору /мореній/, прикрашені лощінням під горизонтальним рифленням по тулубу. Вона мала розширені до верху товсті стінки і масивні, майже горизонтально відігнуті назовні вінця.

Знайдені уламки глечиків належать посудинам з білої глини і мореною. Глечики виготовлені з тієї самої глини, що і горщики. Вони простіші за формою, мають трохи відхилені на зовні вінця . Кілька фрагментів білоглиняних глеків вкриті зсередини по вінцях зеленою поливою. Такий посуд використовували тільки заможні люди..

Уламки двох тарілок виготовлені із світлої глини, мають широкі берега, потовщений край або трохи зігнутий в середину . Миска білоглиняна прикрашена коричневою поливою.

Уламок червоноглиняної миски має характерні плоскі зрізи біля дна і з внутрішньої сторони прикрашена зеленою поливою .

Уламок кухля, який ми найшли, як і більшість кухлів того часу, виготовлені із світлої глини. Орнамент на ньому виконано гребінням у верхній частині тулуба і рифленням біля дна та вкритий зеленою поливою.Такими кухлями користувалися заможні селяни.

Кахлі, які були знайдені на території нашого городища, зі ступінчастою рамкою, які мають рослинний орнамент чотирасної компоненції . Вкриті зеленою поливою. Кахлі роблять квадратними, невеликих розмірів з товстою лицьовою пластинкою, ними оздоблювалися печі для обігріву приміщення - грубки, печі і інше. Оздоблена кахлями піч стала невід'ємною частиною декоративного інтер'єру житла. Печі прикрашені кахлями були тільки у заможного селянства.

При розкопках на нашому городищі с.Голубне були знайдені іграшки. Насамперед це іграшки-свистунці, які виготовляли із світлої глини у вигляді птаха.

Прикрашалась іграшка розписом червоно-брунатною фарбою.

Керамічні вироби хочу поділити на 4 групи: побутовий посуд, декоративний посуд, оздоблювальні плитки-кахлі, будівельні матеріали -- черепиця, плоска цегла /пальчатка - роблена вручну, де ще по сьогоднішній день є знаки пальців/.

До побутового посуду належали: миски, полумиски, ринки, горщики-борщівники та інше. До другої групи, крім декоративного посуду, відносилися також дитячі іграшки: баранці, півники, а також люльки та інше. Кахлі у великій кількості вироблялися українськими майстрами і використовувалися для оздоблення будинків, церков, для облицювання печей. Черепицю здебільшого виготовляли гончарі Півдня України, Поділля, Галичини і Закарпаття, а плоску цеглу для печей виготовляли багато і повсюдно.

На мою думку, на території нашого села теж розвивалось гончарство в період давньоруського періоду. Про це свідчать різні знахідки керамічного посуду, різноманітних люльок та іграшок. На них можна побачити різноманітні узори, що відображають давньоруські знаки та символи виконані відтискуванням, защипуванням та ритуванням.

З періоду Київської Русі у будівництві почали застосовувати кераміку. На півдні Полісся у XII ст. з'явилися перші муровані храми, палаци, оборонні споруди зведені з "шлінфи" плоскатої цегли розміром 31x31 см (або 26x26 см.) і завтовшки 6 см., а дахи вкриті черепицею совковою.

Керамічні вироби наших майстрів продавалися на ринках інших країн. У XI ст. до Польщі вивозили посуд, а також плитки та керамічні писанки вкриті кольоровими емалями та люльки, які виробляли з сірої, білої, червоної та жовтої глини. На люльках можна було побачити різноманітний розпис.

На території стародавнього городища (замчища) було знайдено скарб. Ми маємо деякі монети із цього скарбу. Монети із скарбу:

1. Трояк коронний (= 3 грошам) срібло. Сигізмунд III, 1591 рік.

На аверсі (лицева сторона) має зображення короля.

2. Монета виготовлена в Прибалтійських володіннях Швеції.

За часів правління королеви Крістіни Августи Вази (1632-1634р.р.), Монета називається "солід". Одна і друга монети були в обігу одночасно.

Всі форми посуду, які були знайдені на території стародавнього городища (замчища) в селі Голубне, також описуються в роботах відомих українських дослідників Ю.П.Лащука та Л.І.Виногродської Посуд, таких форм, знаходили під час досліджень багатьох українських міст: Луцька, Острога, Дорогобужа, Дубно, Києва, Чернігова, Чигирина та інших. Датуються такі вироби ХУІ-ХУП с.. Отже, можна зробити такий висновок, що городище (замчище) в селі Голубне вірогідно збудоване було набагато раніше ніж у XI столітті. Про це свідчить також і характерна форма укріплень (прямокутна площадка оточена валом з бастіонами на кутах).

Десь в середині XVI ст. на території городища (замчища) знаходилася садиба власника земель в околицях села Голубне.

На сьогоднішній день, на мою думку, вивчення історії рідного краю, його найцікавіших куточків, є дуже актуальне. Кожне село, як і наше, є яскравою краплиночкою на карті Рівненщини. Є в нас що вивчати та досліджувати, переконувати та доводити.

У багатьох творах наукової літератури є деякі відомості про село Голубне. Адже скільки існувала церква в селі, то й певним чином збереглися і записи про село. Спираючись на відомі записи про село, можемо довести те, що село Голубне виконувало теж велику роль у розвитку українського суспільства.

4. Село Маринин

Вперше Маринин згадується в письмових джерелах під 1577 роком як містечко Маринин з князівським замком. Залишки князівського палацу спостерігаються і в наш час. Це була резиденція князів Корецьких. Замок як помістя належав князеві Богушу Федоровичу Корецькому, який він заповів сину своєму князю Якиму. До повноліття його призначив опікуна над всіма помістями своїми в особі свого родича, князя Михайла Олександровича Чарторийського.

Цікавою є історія походження назви села Маринин. Збереглася романтична легенда, в якій згадується княгиня Мар'яна чи Мар'єна. Батько Мар'яни не дозволив їй одружитися з простим селянським хлопцем. Тоді закохані пішли в ліс поблизу села та кинулися в прірву, перетворившись на соколів. Другою версією є походження назви від риби марени (марена дніпрова, червонокнижний вид), що водиться в річці Случ, на березі якої розташоване село. В наш час можна почути як назву Маринин, так і назву Маренін, обидві вони мають право на існування. Третя версія пов'язує назву з "Надслучанською Швейцарією". На території села в сиву давнину стояв княжий замок, залишки якого існують донині. Князь мав дружину із Швейцарії. Коли до дочки приїхали батьки з далекої Швейцарії і після гостювання, прогулюючись скелястими берегами р. Случ, вони вигукнули:"О, та це ж прекрасна Швейцарія !" Давно померли князь із князівною, зруйновано замок, а в нам 'яті людській і по цей день живе надслучанська природна краса - "Надслучанська Швейцарія.

Археологічні дослідження свідчать, що на території села Маринин перші перебування людей відносяться до епохи бронзи (II тисячоліття до нашої ери).

В кінці УІ - на початку VII ст. н.е. на Волині, до складу якої входила дана територія, виникло об'єднання племен державного типу на чолі з дулібами-волинянами. В X столітті територія Маринина увійшла до складу Київської Русі. Розвідкою археолога Ю. М. Нікольченка у 197 4 році на південно-західній околиці села, на високому лівому березі річки Случ виявлено давньоруське городище ХІ-ХІП століть. Воно мало овальну форму розміром близько 50x85 метрів, оточене кільцевим валом, що зберігся до висоти 0,6-0,8 метра. Із західного боку городища помітні сліди оборонного рову 0,5-0,7 метра завглибшки, що дає підставу твердити про давньоруське укріплення, що існувало в цей період.

Після об'єднання в 1199 році Галицького і Волинського князівств територія Маринина входила до складу Галицько-Волинського князівства.

Стародавні легенди розповідають про перебування в Маринині монголо-татар. Зокрема згадується, що сусіднє село Більчаки, виникло тоді, коли монголо-татари спалили місцевий князівський замок. Після цього окремі вцілілі жителі Маринина перебралися на правий берег Случі і заснували там поселення Більчаки.

Назва села походить від прізвища першого поселенця - Більчука. Згадується в різноманітних легендах реліктова рослина - азалію понтійську. Жителі Маринина люблять розповідати про нещасливе кохання Азалії, дочки вельможного татарина, і місцевого красеня Івана.

З історичних джерел відомо, що в XVI столітті Маринин входив до Хубківської волості Луцького повіту. В числі приписаних до Губківського замку 16 населених пунктів входило і містечко Маринин.

Древні архівні акти свідчать, що в селі Маринин існував православний чоловічий монастир, який разом з Корецьким і Городищенським був заснований князем Богушем Федоровичем Корецьким в другій половині XVI століття. Про цей монастир згадується в акті від 21 червня 1579 року - в заповіті князя Богуша Корецького. воєводи землі Волинської, старости Луцького, Брацлавського і Вінницького, де він наказує своєму сину, князю Якиму, щоб ні він сам, ні нащадки його "под клятвами вь лістахь фундишохь описаннями", не віднімали "надання его " на засновані їм монастирі: Корецький. Марининський, Городищенський. До теперішнього часу в урочищі "Вал " на місці колишнього монастиря стоїть одинокий кам 'яний хрест як німий свідок тих далеких епох.

Одна з легенд говорить про походження назви від імені Марина. Інша версія від слова марена, риба, що водиться в річці Случ, на березі якої розташоване село. Тому і тепер можна почути як назву Маринин, так і назву Маренін, що має право на існування. Перша письмова згадка назви датована 1577роком.

5. Село Більчаки

На правому березі річки Случ, неподалік від сучасного кладовища, археологічною експедицією .М.Нікольченка в 1974році було виявлено давньоруське городище XI - XII ст. Воно мало овальну форму та розміри 30х70метрів. Залишки городища розташовані на високому пагорбі зі стрімкими схилами.

В ті далекі часи поселення було неприступним. Його оточували оборонні вали, які дозволяли поселенцям безпечно вести господарство. На жаль, до нашого часу оборонні споруди давньоруського городища не збереглися.

Назва походить від першого поселення "Більчука". За іншою легендою від слова "білка". Люди, які жили серед лісів, ховалися від ворогів, лазили по деревах, як білки. Звідси і назва Більчаки.

На правому березі річки Случ, неподалік від сучасного кладовища, археологічною експедицією Ю.М.Нікольченка в 1974 році було виявлено давньоруське городище ХІ-ХІІст. Воно мало овальну форму та розміри 30х70метрів. Залишки городища розташовані на високому пагорбі зі стрімкими схилами. В ті далекі часи поселення було неприступним. Його оточували оборонні вали, які дозволяли поселенцям безпечно вести господарство.

1.1. Міфи про Поліський край

У різні епохи Полісся притягувало своєю таємничістю і загадковістю мандрівників, вчених, письменників. Недарма "батько історії" Геродот, що жив у 485-430 роках до нашої ери, у своїй безсмертній "Історії в дев'яти книгах" із захопленням розповідає про Поліський край і його мешканців будінів (вудінів).

Геродот передає первісну красу нашої землі, порослої густими лісами і очеретом, згадується і величезне озеро, оточене з усіх боків непрохідними трясовинами. Місцевий люд промишляв тут полюванням на бобрів та видр. Древній автор був вражений величезною кількістю білих диких корів, що проживали в лісах. Багато вчених схиляються до думки, що Геродот так назвав безрогих лосів.

Минали віки... Думку Геродота підтримав античний вчений Птоломей. У європейських хроніках збереглися спогади німецького мандрівника Дітмара, якого вразило море серед лісів, що було насичене "злими духами".

У Галицько-волинському літописі під 1274 роком згадується про князя Мстислава, який "від Копиля пішов на південь до Полісся".

У 1560 році в Гданську була видана мапа Полісся доктора Зайкера.

Про Полісся не припиняли фантазувати й у XVIII столітті. Вчені Танфільєв, Ейфальд пов'язували безліч озер і непрохідних боліт із залишками первісного моря. У своїх роздумах вони наводили факти про залишки древніх кораблів та якорів, що знаходили в посушливі роки поліщуки на болотах.

Автори, які писали про Полісся в кінці XIX - на початку XX століть, часто висловлювалися про наш край в розумінні "Іегга іпсоgпitа" (невідома земля), що він ще менше вивчений, ніж багато екзотичних місць африканського континенту.

Та все-таки найромантичнішим є міф про найдревнішого хазяїна поліської землі Урая, господаря туману, роси та іншої малої вологи. Жив він у поліських нетрях з бобровинями та милими його серцю очеретяними мавками-русалками. Урай дістав у володіння від Рада (першобога східних слов'ян) Полісся.

І хоч у наш час подібного вже не скажеш, але дослідження нашого краю залишається далеко не вирішеним питанням науки.

1.2. Історичні довідки Березнівщини

На світі все має голоси. Люди і птахи, ліси та ріки, грім і трава, гори і долини. Не мовчить навіть каміння...

Треба тільки вміти слухати...

Щоб якоїсь миті захотілося почути, розшифрувати, закарбувати, передати іншим шелестіння дібров, палахкотіння ординських вогнищ, рев тура, плескіт давним-давно меліорованих озер, змах лелечих крил, обпалених чорнобильськими блискавицями.

Березнівський район, територія 1,7 тис. км , населення 64362 чол. На початок 2002 р. в адміністративному поділі - район Рівненської області, що лежить в її східній частині. Це край лісів, озер, боліт, земля рідкісних рослин і казково гарних краєвидів.

Район лежить на межі поліської та лісостепової зони. Люди в цьому краї жили споконвіків.

Свідчать про це і численні висліди археологів, розкопів поблизу Березного, Голубного, Бистрич, Маринина та Губкова, і назви населених пунктів Городище, Кургани, Поляни. Від цих найменувань віє духом прадавніх людських осель, багато разів руйнованих та знову відроджених.

Половці-кипчаки, татари, шведська армія Карла - XII й французи під проводом Наполеона, польські й німецькі війська неодноразово прокочувалися шляхами нашого краю із сходу на захід, із заходу на схід, підминаючи й плюндруючи, залишаючи по собі згарища й пустку, вдів і сиріт, сіючи сльози і біль. Будівлі руйнуються і занепадають, дерева старіють і всихають, навіть ріки змінюють русла. Один тільки ландшафт лишається тривалим у часі, хоча і він не вічний. В цьому переконуєшся, спостерігаючи краєвиди Надслучанської Швейцарії, їх могли бачити люди, які мешкали на цій землі сто, двісті, тисячі років тому. (Мал. № 1)

Ще в кінці XIX століття на околиці Березного виявлено рештки давньоруського городища ХІІ-ХІІІ ст. Тому є всі підстави припускати, що в той час на території селища знаходилось якесь поселення. Літописи свідчать, що в середині XI ст. вздовж річки Случ стояли добре укріплені міста-фортеці. Коли після взяття Києва в 1241 році золотоординські полчища рушили на Волинь, мешканці цих міст чинили їм героїчний опір, захищаючи рідний край.

Далі В.Пашуто ще раз згадує про Андрія, пишучи, що Б.Стидливий у відповідь на похід руських князів здійснив набіг на Волинь, де "доходив до Андрієва".

Однак, це не є першоджерело, а лише слово пізнішого автора.

Перша достовірна письмова згадка про Андріїв відноситься до 1445-го року. Яким же було на той час політичне становище українських земель і Андрієва?

ХІУ-ХУ ст. займають особливе місце в історії феодально-роздрібнених середньовічних українських земель, більша частина яких з ХІІІ-го ст. перебувала у важкій залежності від Золотої Орди, яка внаслідок кількох завойовницьких походів поширила своє панування на більшу частину Східної Європи. Саме в цьому столітті, вперше з часів встановлення ординського панування, відбуваються великі позитивні зрушення в подоланні феодальної роздрібненості і політичному об'єднанні земель, відбувається формування української народності. Для Південно-Західної Русі цей період характерний ще й тим, що в результаті експансії сусідніх держав її землі було розчленовано в державно-політичному відношенні, більшість з них була включена до Польського королівства і Великого князівства Литовського.

У 1445 році великий князь Свидригайло подарував Андріїв разом з іншими маєтностями князю Дмитру Сангушку в приватну власність. Князівства в адміністративному відношенні поділялись ще на волості і повіти. До кінця XV ст. волості і повіти стали основними одиницями адміністративно-територіального поділу українських земель. У 1452 році в документах згадується "Березнівський повіт". Андріїв, таким чином, ще в ХУ ст. виконував функцію адміністративного осередку.

Після Дмитра Сангушка Андріїв належав до володінь Пашки Духновича, а після нього - Михайлу Головні, котрий, як вказує О.Л.Цинкаловський в праці "Стара Волинь і Волинське Полісся", платить за Березне "з 20 димів (господарств чи дворів), трьох городней, одного вального колеса і однієї фолюша-валярні".

Пізніше воно переходить від одних володарів до інших різними шляхами: або спадковим, або через продаж. Тільки на початку XVII ст. власниками містечка були князь Криштоф Лабунський, княгиня Олександра Чарторийська. В книгах Кременецького Бродського суду є запис про посесію князем Миколою Чарторийським маєтку в м. Андріїв у Олександри Лагодовської.

В XVI ст. містечко входило до складу Луцького повіту Хупківської волості. Тому слід сказати кілька слів про Хупківський замок, якому підпорядковувалось містечко. Губківський замок (Хупківський) був побудований на Княжій горі в XV ст. па місці давньоруського городища ХІ-ХП ст. і став головною резиденцією феодалів Семашків, які поселилися спочатку "на Губці". Вперше поселення Губків згадується в письмових джерелах 1504 року, коли його зруйнували татари, які повертались з північних районів. Першим, відомим нам Семашком, був Богдан Михайлович-ковельський староста, який помер в 1545 році. Його син, Олександр Семашко, володимирський підкоморій і луцький староста, був також брацлавським каштеляном і мав право засідати у польському сенаті. Він прославився своєю винятковою відвагою в боях з татарами, які в 1577 році двічі штурмували Дубне.

1.3. Знахідки доби мезоліту.

Перші сліди перебування людей на території району стосуються періоду бронзи (II тисячоліття до нашої ери). Зокрема залишки таких поселень виявлені в м.Березне, селах Карачун, Кургани, Моквин, Голубне, селищі Соснове та інших. Але мої дослідження показують те, що на території , наприклад, Голубного, знайдено багато давніх знарядь праці первісної людини ще доби мезоліту .

В кінці VI - на початку VII століття на Волині, в яку входила сучасна територія району, виникло об'єднання племен державного типу на чолі з дулібами-волинянами.

В X столітті територія краю ввійшла до складу Київської Русі, що сприяло його економічному і культурному розвитку. На території району збереглася низка археологічних пам'яток періоду Київської Русі. Серед них сліди давньоруських селищ ХІ-ХІІ століть в с.Бистричі (урочище Вольки), на мисах лівого берега річки Случ між селами Бистричі і Колодязне, давньоруські городища в селах Більчаки, Губків, Маринин, Голубне.

Читаючи-перечитуючи та згадуючи і досліджуючи історію рідного краю - Березнівщини я хочу заглибитись у найбільш давні сліди історії.

Знайдені давні нуклеуси, крем'яні знаряддя праці, зернотерки, серпи, долота різного виду та напрямків уламки кераміки і шепочуть мені таїнством давнього життя.

Ось тому і зацікавила мене тема "Археологія Березнівщини", щоб показати наскільки давньою є її історія . Йдучи шляхами досліджень я виявила, що на території Березнівщини (с.Голубне, с.Губків, с. Маринин, с.Бистричи, Соснове і ін.) знайдено кремінні скребки, ножові пластинки, ножі, сокири, тесла, долота, наконечники для списів та стріл, проколи, відбійники, серпи та інше. Трапляються зернотерки, плити для шліфування знарядь, уламки керамічного посуду, ляльок та іграшок. Знайдено понад мільйон знарядь та уламків кераміки. Деякі з них знаходяться у районному музеї та у музеях загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів.

На території Березнівщини знайдено нуклеуси з яких зколювали невеликі пластинки, їх ще називають мікролітичні. На них можна побачити нуклеус призматичний, та уламок нуклеуса доби мезоліту.

Дослідження останніх років поселення доби мезоліту виявили співробітники інституту Археології Академії Наук України в багатьох місцевостях Березнівського району, на берегах річки Случ.

Найцікавіші з них досліджувалися поблизу Березного. Саме цікавим є те, що це описано в книгах, а от про такі ж дослідження , що проводилися в селах Голубне, Маринин, Губків, Більчаків та інших немає ніде ніяких записів.

Виявлені матеріали дозволяють відтворити життя давньої людини в цей період..

Мезоліт тривав приблизно від 11 до 8 тисяч років тому. Клімат порівняно з палеолітом був теплішим. Найбільшим технічним досягненням цієї доби був винахід лука і стріл. Стоянки доби мезоліту зареєстровані майже на всій території Рівненської області біля Березного, с. Корост Сарненського району, с. Оржів Рівненського району, а поблизу с. Нобель Зарічнянського району вони досліджувалися систематичними розкопками,

Провідною галуззю доби мезоліту було мисливство. Завдяки застосуванню лука мезолітичні мисливці дістали надійний спосіб уражати здобич на відстані. Колективне полювання на великого стадного звіра змінюють індивідуальні лови з використанням нововинайденої зброї (лука та стріл). Великі стійбища починають зникати. Замість них з'являються малі тимчасові стоянки невеликих і рухливих сімейних груп. Велике надбання доби мезоліту приручення собаки, першої свійської тварини в історії, вірного друга людини.

Знахідки цих культур я знаходила також і на території Голубного, Маринина, Губкова, Соснового та Більчаків.

1.4. Знахідки археологічних культур і доби бронзи і міді.

На території Бистрич, Маринина, Голубного, Губкова та ін. знайдено уламки посуду культури кулястих амфор. (це і вказує нам про те , що на території цих населених пунктів були давні поселення)

На рис.___показано частину посудини культури кулястих амфор. Кераміка цієї культури представлена горщиками, мисками, чашами, кухлями, кулястими амфорами. Поверхня їх згладжена, орнаментована лініями, зиґзаґами, ялинковими мотивами або неорнаментована.

Пам'ятки цієї культури відомі і знайдені також на території Волині в с.Волиця, Городок, Іванне, Костянець, Межиріччя, Острог, Рівне Рівненської області, Бужковичі, Зимне, Згорен, Литовеж, Хотячі Волинської області.

Знайдено мною також і уламки зернотерок рис.__. Судячи із цієї знахідки можна довести і те, що у цей період, мідного віку, і на території сіл Голубне, Губків, Маринин, Соснове та ін. також було давні поселення, яке займалося землеробством.

Місцеве населення виготовляло також знаряддя з каменю (кременю).

Найбільше знахідок відноситься саме до бронзового
віку. Це крем'яні вироби клиновидні сокири з відшліфованим лезом, клиновидні серпи, ножевидні пластини, відбійники, вістря списів, стріл,

Знайдено також уламки посуду. На цьому посуді
характерний орнамент, який нагадує відбитки шнура. Тому всі ці знахідки можна віднести до культури шнурової кераміки. . Це ліпний посуд, в глині є домішки з товченим каменем, вінця посудини - в глині яких є подрібнений кремінь, ліпний посуд - ручка посудини культури шнурової кераміки. Ці уламки керамічного посуду відносяться до кінця IІІ -- першої половини II тисячоліття до нашої ери. На території нашої області в Березному, Сосновому, Моквині, Рівному та в багатьох інших місцевостях було знайдено пам'ятки шнурової кераміки.

Ще в 1938 році польський археолог Т.Сулімірський провів розкопки на поселенні городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки біля смт. Соснове. Найважливіші дослідження пам'яток культури шнурової кераміки на Волині здійснив львівський археолог І.К.Свєшнікрв. Найбільші розкопки проводилися в селах Городок Рівненського району і Здовбиця Здолбунівського району а от в Березнівському районі не проводилися, але пам’ятки цих культур знайдено...

Населення, що залишило пам'ятки із шнурової кераміки займалося скотарством і землеробством.

Важливу роль в господарстві відіграв видобуток кременю та виготовлення крем'яних знарядь для власної потреби і на обмін. Мешкали люди в невеликих житлах, що складалися із наземних і заглиблених частин. Приміщення опалювалося за допомогою вогнища, на якому готували також їжу. На таких поселеннях відкрито також і господарські ями та залишки майстерень крем'яних знарядь у вигляді скупчень крем'яних відщепів, заготівок знарядь та відбійників. На території с.Голубне, с.Бистричі, с. Маринин та інші знайдено крем'яну клиновидну сокиру з просвердленою серединою яку, на мою думку, можна відносити до цього періоду бронзового віку.

На території Березнівщини трапляються і уламки керамічного посуду поселень Тшінецької культури /назва походить від місцевості Тшиніци у середньому Повісленні/, яка в той час розвивалася на території нинішньої Польщі.

Я вважаю, що племена Комарівської та Тшінецької культури були нащадками племен культур шнурової кераміки і стала середовищем, в якому виникли предки слов'ян.

Кераміку цієї ж культури знайдено в с.Великий Стидин та в с.Корчів'я Костопільського району, с.Оржів, с.Козлин Рівненського району та багатьох інших місцях. Таку ж кераміку можна знайти і на території Березнівського району, зокрема на території с.Голубне, с. Маринин, с. Бистричі та інші

На поселеннях тшінецької культури зустрічається багато виробів з кременю, подібних до виробів культури шнурової кераміки. Через це посуд тшінецької культури досить своєрідний.

Це, перш за все, горщики, так званої, тюльпановидної форми, прикрашені заглибленими лініями.

1.5. Знахідки скіфського часу.

В колекції глиняного посуду є уламки, прикрашені валиком із заглибленням Така орнаментація посуду була характерна в добу раннього заліза. Поширення залізних виробів особливо помітно з приходом в степи на півдні України кочівників - скіфів. В лісостеповій зоні продовжувало жити місцеве населення, яке займалося переважно землеробством та скотарством. Це були давні предки слов'ян.

На Волині пам'ятки місцевого населення скіфського часу VI IV ст. до н.е. досліджувалося в селі Могиляни Острозького району Рівненської області. Там були відкриті поховання, в яких знаходились великі „тюльпановидні” горщики прикрашені валиком з заглибинами. Подібні пам'ятки в Поліських районах вивчені дуже слабо.

Українське Полісся - найпрекрасніший край, котрий, дякуючи різноманітності ландшафтів, геологічної будови, багатству рік та озер, флори та фауни справді може називатися перлиною України.

Вивчення цього регіону почалось тільки в кінці XIX століття. "Полісся і надалі залишається легендарною сторінкою, невідомою частиною України". писав у 90-х роках минулого століття український академік П.А.Тутковський. А видатний вітчизняний вчений А.П.Карпінський, багато зробив для вивчення Полісся. Він сказав: "Волинь це край виключно наукового зацікавлення в усіх відношеннях Багатьом відвідувачам Поліського краю він здається
безкраїм, заселеним і заболоченим, з тихими річками. Таку картину змальовували нам на тільки шкільні підручники, вона навіяна також багато численними описами поліської природи в науковій та художній літературі.

Якщо познайомитися з цим величезним краєм ближче, то навряд чи ми можемо назвати його природу одноманітною, Досить порівняти між собою ландшафти кількох районів Українського Полісся.

Наприклад, надовго залишаться в пам'яті ланцюжки блакитних озер у районі Шацька, величезні піщані поля в долині річки Случ, загадкові скелі понад ріками в околицях Коростеня та Житомира, лісові кручі дніпровських схилів Київщини, мальовничі переліски на рівнинах Чернігівщини. Але щоб повністю впевнитися в різновидності природи Полісся, зовсім не обов'язково перетинати із заходу на схід все Українське Полісся. Можна побувати, наприклад, тільки в околицях с.Пугачовка Коростенського району та Березнівського у "Надслучанській Швейцарії" і побачити загалом те, чим багата Поліська природа. Тут на порівняно невеликій площі зустрічаються високі піщані і скелясті гори, плоскі рівнинні ділянки і глибокі яри. Таких мальовничих куточків на Поліссі немає, вони здавна притягують багато численних туристів і аматорів відпочинку на природі. Ось і я, зацікавившись нашим чудово-казковим Волинським Поліссям, вирішила заглибитися в найдавніше

життя того народу, який населяв в давнину наш край і пройтися археологічними стежками по деяких населених пунктах Березнівщини, саме по тих, про які дуже мало описано про археологію, або ж невідомо нічого.

Вивчення природи та історії цього регіону розпочалося лише в кінці XIX століття. Найбільше відомостей ми можемо отримати в працях українського академіка-краєзнавця П.Тутковського. Цікавились унікальним куточком Полісся видатні природознавці: географ і ґрунтознавець В.Докучаєв, геологи -І.Мушкетов, Л.Берг, кліматолог- А-Воєйков, географ і ботанік- Г.Танфільєв, ботаніки- Л.Рогович, В.Монтрезор, І.Пачоский, В.Шашкевич, А.Фомін, Т.Андрієнко, історики та археологи- І.К.Свєшніков, О.Л.Цинкаловський, П.А.Тутковський, В.Пашуто, Т. Сулімірський, А.П.Карпінський.